Печально я дивлюсь на наше покоління?...
Чи часто ви чуєте від бабусь, дідусів або батьків таку фразу: “У наші роки діти були іншими”? Якими іншими? Кращими чи гіршими? І чому така фраза здебільшого говориться з тяжким зітханням і сумом в очах? Спробуємо розібратися.
Для початку визначимо, що на даний момент живуть три основні покоління: x, y та z. Люди покоління х народилися в період із середини шістдесятих по середину вісімдесятих – це послідовні, готові до змін, поінформовані люди, які можуть піднятися з низин, плідно працюючи на одному й тому ж місці чи не 30-40 років поспіль.
Матеріал створено в рамках Проекту "Юн-Пресс-KV”
Люди з покоління у або міллєніуми народилися з середини вісімдесятих по двохтисячний рік. Вони хочуть все й одразу, прагнуть отримувати від усього лише позитивні емоції та різнобічну інформацію, що є безперечним плюсом у сучасному світі.
І нарешті наймолодше покоління z, що народилося в період з двохтисячного і ще буде народжуватися до середини тридцятих років 21 століття. Це перше покоління, яке з'явилося на світ у еру високих технологій і вже не може собі уявити життя без улюбленого телефону, комп'ютера або планшета.
Наше z-покоління прагне якомога раніше влаштуватися на роботу й не просто працювати на великого боса, а відкривати свої бізнес-компанії та підприємства, залежати лише від себе й постійно розвиватися. Ми робимо тільки те, що нам подобається, і тому, якщо в минулому роботодавець із 10 кандидатів на роботу прибирав 5 тому, що вони йому не підходили, то зараз ці 10 спочатку спитають про свої привілеї на цій роботі, а вже після цього п'ятьох не задовольнить пропозиція й вони підуть самі.
Покоління z з народження в онлайні, ми купуємо в інтернет-магазинах речі, граємо у відеоігри, спілкуємося з друзями через соцмережі. Майже в кожному класі тепер є дитина, яка знає інформатику краще, аніж вчитель.
Кожен із нас – унікальний. Ми вважаємо, що будь-яка людина – цікава особистість, і з цим знанням ми взаємодіємо один з одним. Головне для нас – знайти свій шлях, “правильний вибір” стає справою нашого життя. Ми ставимо перед собою короткострокові цілі: закінчити школу, здати ЗНО, поступити до ВНЗ. В нас є страх перед нецікавим, сірим життям, яке скоріш буде для нас виживанням, і тому ми цікавимося усім: від фізики до образотворчого мистецтва, маємо великий інтерес до науки.
Західні дослідження підтвердили, що діти покоління z виділяються підвищеним почуттям відповідальності не тільки за себе, а й за навколишній світ.
Отже, тепер ми можемо з чистою совістю казати своїм батькам, дідусям і бабусям, що покоління z нічим не поступається х чи у, бо всі ми народжувалися в різні часи, і дивитися на нас печально чи зі співчуттям не треба. У нас зовсім різні життєві цінності й якості, і цим треба пишатися. Як говорить нам теорія еволюції: наступне покоління завжди буде краще за попереднє, бо буде мати досконаліші навички пристосування до навколишнього світу.
Так що, говорите, у ті часи діти були іншими? Звісно, бо світ змінюється, і людство не стоїть на місці. Суспільство розвивається й прогресує – і це чудово. Треба запам'ятати лише одне – діти і батьки завжди будуть мати різні точки зору на речі, це треба сприймати як факт, і замість того, щоб осуджувати, намагатися зрозуміти свою дитину, цікавитися ії життям, дискутувати з різних питань, бо це ж краще, аніж постійно обмежувати користування гаджетами й кричати на неї, що в минулому діти були не такі. Чи не так?
Матеріал створено в рамках Проекту "Юн-Пресс-KV”
