пятница, 28 февраля 2020 г.

Директор ГО “Мотохелп” Дмитро Буренін: “Наш основний пріоритет - включення в систему екстреної медичної допомоги”

Директор ГО “Мотохелп” Дмитро Буренін: “Наш основний пріоритет - включення в систему екстреної медичної допомоги”

Обізнаність киян у питаннях надання першої допомоги поки що знаходиться не на достатньо високому рівні. Та й законодавство з цього питання недосконале. А співпраця з органами державної влади залишає бажати кращого, хоча певні напрацювання та успіхи вже є. Про це в інтерв’ю KV розповів директор громадської організації (ГО) “Мотохелп” Дмитро Буренін (на фото).

“Мотохелп” (*), за словами Дмитра Буреніна, наразі нараховує близько 60 людей, але на ДТП виїзжають близько 20. “Ми не прагнемо просто набрати більше членів організації, щоб отримати членські внески, бо вважаємо, що волонтер не має платити за своє волонтерство. Навпаки, організація має забезпечити волонтерів всім необхідним”, – пояснює Дмитро Буренін таку кількість членів ГО.  

Найбільше “Мотохелп” відомий як організація, котра надає допомогу постраждалим при ДТП учасникам руху, що пересувались на двох колесах – мотоциклах, велосипедах, скутерах тощо. Виїздів на такі ДТП волонтери “Мотохелпу” в рік здійснюють сотні.

Крім того “Мотохелп” регулярно проводить майстер-класи з надання першої домедичної допомоги, а в цьому році розпочали роботу нового проекту KROVO, в межах якого займаються терміновим перевезенням донорської крові.

Довгий час “Мотохелп” також допомагав у зоні АТО/ООС, але після останніх виборів призупинив цю діяльність. “Якщо буде загострення, ми обов’язково відновимо цю діяльність. Рахунок залишився, ми просто видалили його тимчасово з сайту. Та й в статуті ця діяльність у нас прописана. Все відновимо за добу”, – запевняє Дмитро Буренін. 

Головною метою “Мотохелпу” його голова вважає інтеграцію волонтерів у систему першої медичної допомоги, прийняття відповідного законодавства та співпрацю з цього приводу з органами влади, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні.

В інтерв’ю KV Дмитро Буренін розповів про “закон доброго самаритянина”, співпрацю з Київським міським Центром крові та Київським обласним Центром крові, виїзди волонтерів на допомогу при ДТП та навчання громадян першій допомозі.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

KV: Розкажіть про ініціативу з перевезення донорської крові. Наскільки це треба, і скільки вже було випадків, коли кров доставляли волонтери?

Дмитро Буренін: Ми в 2019 році в межах цього проекту проїхали вже майже 3 тис. км. Але у нас амбітні плани на наступний рік. Насправді, це не так вже й багато, бо ми возимо і по Київській області, а тут один виїзд десь 160 км. Це, зазвичай, доставка з Білої Церкви, де завод крові, до обласної лікарні. Там пологовий будинок, там онкодиспансер, він потребує багато крові. Ще бувають виїзди з Білої Церкви до центральної районної лікарні Переяслава. 

Читайте: В Белой Церкви открылся уникальный завод по производству препаратов из плазмы крови

Всього в 2019 році у нас було 17 виїздів по області, ще чотири по Києву. Ці чотири виїзди були тестовими, які було дуже важливо зробити, тому що у київського Центра крові дуже правильний підхід. 

Читайте: Кровь в столичные учреждения здравоохранения будут доставлять волонтеры на мотоциклах

Вони порадили, які сумки треба купити, ми це зробили. Потім вони порадили, щоб сумки пройшли тестування, і ми побудували маршрут у 60 км по місту. Ми взяли відстань з запасом, проклали маршрут, щоб на ньому була і бруківка, вібрація, провели таке стрес-тестування. 


Фото: Facebook Дмитра Буреніна

Ми зробили тестові виїзди, але це розтягнулось у часі, бо у серпні-вересні у Центра крові були малі запаси крові, вони не могли віддавати її просто так на тестування тоді. Ми підписали договір вже на початку листопаду. За зиму ми маємо підписати договори ще з лікарнями Києва – 17 лікарня, Петра Запорожця, інші. Коли ми все це узгодимо, навесні зможемо виїзжати на ці завдання.

З приводу співпраці з державою – поки що ніяк, якщо не рахувати центри крові Києва та обласний. Ми несемо матеріальну відповідальність за вантаж – якщо водій потрапить у ДТП, то “Мотохелп” буде компенсувати вартість вантажу. Але ми до цього відносимось нормально. 

KV: До кого ще ви звертались з приводу співпраці?

Дмитро Буренін: Ми написали три листи. До Патрульної поліції Києва, у Головний сервісний центр МВС та у Київську міськдержадміністрацію (КМДА). Ми просили дозволити використовувати тільки під час транспортування крові помаранчевий світловий маячок. Ми готові самі його купити, встановити, нам треба був тільки дозвіл на використання.

Також ми просили дозволити під час транспортування крові, якщо є потреба, пересуватись по полосі громадського транспорту. І, якщо є необхідність, під час перевезення крові, проїжджати по вулиці, де не можна їхати на мотоциклі. Це Хрещатик. Там висить забороняючий знак, але його всі ігнорують. Нас не дуже це бентежить, але дає привід під час транспортування зупинити нас, і потім довго пояснювати патрульним, що ми реально поспішаємо. Хабарі ми не даємо, і тоді залишається або оформлення протоколу, або розуміння з боку поліції.

KV: І які були результати ваших листів?

Дмитро Буренін: У сервісного центру МВС ми попросили тільки дозвіл на мигалки, у поліції – проїзд по вулицях, де заборонено рух на мотоциклі, дозвіл на мигалки та рух по смугах громадського транспорту.

Патрульна поліція відправила нас до КМДА з приводу руху Хрещатиком, а з приводу руху смугами громадського транспорту просто процитувала ПДР. З приводу помаранчевих маячків патрульна поліція Києва відправила нас до Головного сервісного центру МВС. Сервісний центр МВС відповів нам, що законодавством не передбачене використання помаранчевих маячків на наших транспортних засобах. 

До КМДА ми написали більш широкий лист, і вказали, що хотіли б обговорити інтеграцію в екстрену медичну допомогу. І вони, мабуть, побачили цей момент, і відправили нас на “швидку”. А вони, ясна річ, нічим нам не могли допомогти. От і все. 

KV: Основним напрямком, станом на зараз, діяльності “Мотохелпу” є виїзди на ДТП?

Дмитро Буренін: Так. Завдання наших волонтерів на ДТП, в першу чергу, надання першої допомоги, якщо вони приїхали раніше, ніж швидка допомога. Крім того, надання юридичної консультації, фотофіксація, відеофіксація, пошук свідків, потім заповнення звіту в нашій внутрішній базі. Потім цей звіт ми надаємо учасникам ДТП, якщо в тому є потреба.

Найскладніше в нашій діяльності – важкі постраждалі, їх було в минулому році 27. Інколи наші волонтери навіть допомагають у ролі санітарів, наприклад у 17 лікарні. Ми шукаємо родичів, дізнаємось про потребу у донорах крові, допомагаємо родичам збирати гроші на лікування. Свої реквізити для збору коштів на постраждалих ми не використовуємо принципово. І, звісно, ми перевіряємо цю інформацію.



KV: До вас звертається поліція за матеріалами, звітами з ДТП?

Дмитро Буренін: Ні. Ми звіт висилаємо учасникам ДТП, поліція не просить. Якби просили, надавали би і їм. У звіті є текстова частина, фото, посилання на відео.

KV: А як до пойнятих до вас звертаються?

Дмитро Буренін: Коли як. Інколи слідчо-оперативна група (СОГ) до нас звертається, бо нам не треба нічого пояснювати. Ми знаємо процедуру, і їм це зручно. Важливо розуміти, що пойняті – не лише ті, хто бачили сам момент ДТП, а й ті, хто можуть розповісти, як були розкидані транспортні засоби.

KV: Чим займаються ті волонтери “Мотохелпу”, котрі не їздять на ДТП?

Дмитро Буренін: Є оператори – це люди, котрі на зв’язку 24/7, приймають постійно дзвінки. Часто по одному ДТП люди дзвонять по 5 разів. Людина їде, побачила аварію, подзвонила. Потім наступна, потім ще одна.

Є волонтери, котрі більше виїзжають на підтримку спортивно-масових змагань. Вони можуть взагалі не виїжджати на ДТП, а займатись саме цією діяльністю. Є волонтери, котрі інструктують з першої медичної допомоги. Крім того, ми відкрили новий напрямок – доставка донорської крові у лікарні, тут волонтери часто співпадають із тими, хто виїжджає на ДТП. Є ті, хто займаються саме контентом, наприклад одна дівчина робить інфографіку з ДТП.

KV: Якщо порівнювати з попередніми роками, ви робите більше виїздів на ДТП?

Дмитро Буренін: Наша статистика досить спірна. Вона відображає не просто кількість ДТП, а кількість ДТП, про які нас повідомляють. До нас стали частіше звертатись. Таким чином десь по 20-30% на рік фіксуємо зростання.


KV: Поліція нормально сприймає вашу діяльність?

Дмитро Буренін: СОГ з нами співпрацюють нормально, інші поліцейські часто нас сприймають як ЗМІ та не дуже раді бачити. З патрульною поліцією іноді все нормально, іноді не дуже. Вони не розуміють часто, що ми без дозволу постраждалих чи їх рідних нічого не публікуємо. 

KV: Ви якось співпрацюєте з вашими колегами з мотобатальону патрульної поліції?

Дмитро Буренін: Мені здається, що мотобатальон був. Де він тепер, краще питати в патрульної поліції. Коли він був, ми з ними спілкувались, на початку трохи допомагали, бо їм видали старі ДАЇшні мотоцикли, на яких їздили ДАЇшники мотобатальону ще при Януковичі.

Ця техніка стояла в складському приміщенні декілька років, там багато чого треба було міняти. Якщо техніка стільки часу не працює, там відбуваються певні процеси.

Ми консультували хлопців, яке обладнання краще обирати, але бачили, що не до всіх дослухались. Наприклад, куртки вони обрали інші, хоча ми попереджали, що у них буде задувати у поперек. Але шоломи обрали гарні.

KV: А з приводу навчання до вас звертались?

Дмитро Буренін: Офіційно ні, до нас не звертались. Їх навчали канадські інструктори.

KV: Як вам здається, реформа поліції пройшла успішно?

Дмитро Буренін: Різниця між старою та новою поліцією насправді є. Є зрада, є перемога. Щоб хто не казав, я ніколи не бачив, щоб ДАЇшник надавав першу допомогу. Патрульні це роблять – і для мене це однозначна перемога. Спілкуються вони здебільшого більш грамотно, ніж ДАЇшники. Схеми патрульні малюють вірно, все за їх протоколом.

Читайте: В Киеве задержали полицейского при попытке продажи украденной с места ДТП экипировки (фото)

Хоча, звісно, ми в 2015 році очікували зовсім не такі результати реформи. Та поліція, на яку ми очікували, не відбулась. 

СОГ як все робили, так і роблять, до них в мене особливих претензій ніколи не було.

KV: До вас звертаються не лише мотоциклісти, а також мабуть велосипедисти, скутеристи, автомобілісти?

Дмитро Буренін: Автомобілісти – ні. У нас є амбітні плани розвитку діяльності, ми над ними працювали два-три роки, зокрема дуже плідно з МОЗ. Але після зміни команди МОЗ комунікації на нулі зовсім. Ми не розуміємо, з ким там взагалі можна комунікувати. 

Ми працювали над інтеграцією в екстрену медичну допомогу. Тоді б ми виїжджали не лише на ДТП з двоколісними транспортними засобами, а взагалі на ті випадки, де треба перша домедична допомога. ДТП за участю автівок з постраждалими, чи зі збитим пішоходом. На виклик виїжджає швидка допомога, паралельно виклик кидається нам, і волонтери реагують. Якщо вони приїзжають раніше медиків, то підтримують постраждалого до приїзду медиків, потім допомагають їм.

Затримка інформації між викликом швидкої і нас десь 10-30 хвилин. За цей час “швидка” встигає приїхати. Інша справа, що часто їм треба допомога на місці. Наприклад, приїзжає бригада, де водій, дівчина лікар та дівчина фельдшер, і постраждалий на 100 кг. І медики мають покласти його на щит, зафіксувати, і так далі. І тут їм допомога точно не завадить.

Був випадок, коли на Протасовому яру збили двох дівчат. Ми тоді приїхали одночасно з першою бригадою, дуже класною. На одну бригаду двоє важких постраждалих, це не просто. Я бачив, що вони працюють за сучасними протоколами, і вони знали, що ми працюємо так само. Ми знали, що роблять вони, вони знали, що робимо ми. 

Взагалі для нашої інтеграції в систему екстреної допомоги було проведено багато роботи, але трішки не встигли. Був розроблений “закон про доброго самаритянина”, але попередня Верховна Рада (ВР) не встигла його прийняти.

KV: Закон вже був розроблений?

Дмитро Буренін: Так, я був у складі робочої групи з його написання, там були автори від МОЗ, поліції, ДСНС. Його подали до ВР, встигли зареєструвати, але розглянутий він не був.

Основна мета цього закону – позбавити кримінальної відповідальності за наслідки надання першої допомоги людину, котра діє в межах своєї компетенції. Крім того, в історію відходило поняття “домедична допомога”, залишалось тільки “перша допомога”, як у всьому світі. Вона вже поділялась на першу базову допомогу та першу кваліфіковану допомогу, англійською – advanced, просунута. Фактично це була спроба застосування західних стандартів на українське законодавство.

Для надання базової медичної допомоги достатньо було б мати сертифікат BLS (Basic Life Support – елементарне підтримання життя, – KV). Вона вже є в Україні, зокрема я вже майже отримав статус інструктора, котрий може викладати це.

KV: А хто сертифікує інструкторів, котрі могли б навчати цьому?

Дмитро Буренін: Від кафедри медицини катастроф це Всеукраїнська рада реанімації.

KV: І МОЗ це влаштовувало, вірно?

Дмитро Буренін: Звісно. Але в результаті ми зараз і досі маємо старі поняття “домедичної допомоги”, а єдине чим регламентується надання першої допомоги – наказ МОЗ №398. І все.

KV: А з новим складом МОЗ ви пробували комунікувати?

Дмитро Буренін: Так, я приходив на зустріч МОЗ з громадськістю, тоді ще Раімов (Дмитро Раімов був радником з комунікацій очільниці МОЗ Зоряни Скалецької, – KV) відповідав на запитання так, що конкретики на зустрічі був абсолютний нуль.

Я задав два питання. На перше – яка буде доля “закону доброго самаритянина”, мені дали відповідь, що законопроекти, подані за минулої ВР, треба подавати заново. Друге питання – які будуть кроки по інтеграції волонтерів в систему першої допомоги. Відповідь – ініціатива цікава, будемо продовжувати.

Я знаю, скільки хороших спеціалістів з МОЗ звільнились, і навіть не уявляю, до кого підходити з цими питаннями тепер.

“Закон про доброго самаритянина” дуже допоміг би військовим волонтерам. Їх це по суті легалізувало б на фронті, і давало б змогу працювати згідно протоколу з тактичної медицини ТССС (Tactical Сombat Сasualty Сare – Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій, – KV). Зараз лише наказ МОЗ №398 регулює, як можуть надавати першу допомогу люди без медичної освіти. Це, насправді, не поганий документ, ним можна користуватись. Але він базовий, і багато чого згідно цього наказу не можна робити без медичної освіти – наприклад, допомагати при пневмотораксі, навіть якщо в людини є сертифікат по ТССС.

KV: Вся ваша діяльність, вочевидь, потребує не лише багато часу, але й грошей. Звідки “Мотохелп” бере гроші на свою роботу?

Дмитро Буренін: Членські внески в “Мотохелпі” невеликі – 100 гривень. Але ми не дуже слідкуємо за тим, як люди їх сплачують, це скоріш формальність. Ми робимо розсилку на початку року, щоб люди сплатили внески, і все. 

Також є пожертви, є спонсори. Наприклад, в 2019 році мережа заправок “КЛО” виділила нам 1000 літрів пального (в 2018 році – 800 літрів). Це пальне ми вичерпали на кінець липня – початок серпня. Амуніцію та оснащення ми закуповуємо для волонтерів – це ножиці, бинти, аптечки, їх складові, а також робочий одяг – футболки та інколи реглани. Крім того, ми закупили в 2019 році автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), і сподіваємось, що в 2020 році спонсор купить нам ще один. 

KV: А ви вже використовували дефібрилятор?

Дмитро Буренін: Поки що ні. Для нас одне використання АЗД буде коштувати 5 тис. гривень, саме стільки коштують одноразові електроди. В нашій роботі скоріш за все дефібрилятор ми будемо використовувати на якихось змаганнях, там де є великі кардіонавантаження. Поки ми не інтегровані у систему першої допомоги, ми не будемо часто приїжджати на такі ситуації, де він потрібен.

KV: “Мотохелп” виступав як один з промоутерів проекту Громадського бюджету “Реаніметро”. Наскільки просто звичайній людині надати першу допомогу з АЗД?

Дмитро Буренін: Для цього сертифікати взагалі не потрібні. Наявність водійського посвідчення, наприклад, вже є таким сертифікатом. Інша справа, що водієві казали на тих курсах про медичну допомогу. 

Автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), саме автоматичний, підкреслюю, цілком доступний для використання звичайною людиною.

Читайте: КП “Киевский метрополитен” поддержало петицию об установке дефибрилляторов на станциях метро

Коли відкриваєш коробку, він говорить українською, щоб викликали “103”, переконались, що пациент не дихає, надає детальну інструкцію, що і як робити. Потім АЗД починає зчитувати ритм. Якщо серце працює, як треба, чи зупинилось взагалі, він просто не дасть розряд, і попередить, що розряд не рекомендований. Спрацює він лише тоді, коли це доцільне.

АЗД висять в усіх громадських місцях світу, бо вони розраховані на використання простими людьми без медичної освіти.


АЗД на вулиці у Гонконзі, фото: Facebook Дмитра Буреніна

Часто вони під сигналізацією, тому вкрасти його так просто не вийде. Інколи АЗД під кодовим замком, і є номер телефону, куди слід дзвонити у разі потреби.

“Реаніметро” – дуже крутий проект. І “Мотохелп” виступав на його підтримку – допомагали проводити майстер-класи, збирали підписи.

KV: Розкажіть про ваші майстер-класи з надання першої допомоги. 

Дмитро Буренін: В 2019 році ми провели 44 таких тренінги. Серед них є як платні, так і безкоштовні. В середньому в групі 20 людей. Є курси для комерційного сектору, гроші від них йдуть на розвиток організації, згідно статуту. Ми проводили тренінги для великих компаній, таких як Lenovo, інші ІТ-компанії. Навіть проводили навчання для персоналу на марафоні.

Ми не виходимо якось агресивно на ринок із цими курсами, бо ціни в нас невисокі, близько 300 гривень за одного курсанта.

Для громадськості ми проводимо навчання безкоштовно, лише приймаємо пожертви від слухачів, хто скільки вважає за потрібне. Зазвичай таке навчання ми проводимо тоді, коли є вікно, вільне від комерційних тренінгів.

Навчання ми проводимо повноцінне, на 6-7 годин, розповідаємо про різні аспекти надання першої допомоги. 


Курси з надання першої допомоги, фото: facebook ГО “Мотохелп”

Інколи бувають проблеми з кількістю відвідувачів. На тренінги для громадськості ми набираємо до 30 людей, бо зазвичай тоді приходить десь 20. Але буває, що приходять всі, хто зареєструвався, і тоді перебор, складно вести заняття. 

KV: На вашу думку, запроваджене в Україні обмеження швидкості до 50 км/годину у населених пунктах додало безпечності руху?

Дмитро Буренін: Я вважаю, що це необхідно робити, хоча таке рішення і непопулярне. Але до того треба підходити з розумом, аналізувати здатність траси, і робити обмеження гнучко. Я на автівці по Києву зазвичай не їду 50 км/год, скоріш 30 або навіть 20 км/год. В Європі ми ж їздимо з такою швидкістю, і там майже немає аварій.

Читайте: Киевсовет увеличил максимальную разрешенную скорость на ряде столичных дорог (список улиц)

Інша проблема – в нас відсутня інфраструктура. В чому проблема намалювати розмітку світловідбиваючою, та ще й такою, щоб її дощ не змивав? Відбійники то окрема тема. Якщо мотоцикліст потрапив під відбійник, то буде м’ясорубка. Їх треба робити безпечними, а не такими, як у нас. Чи поворот на Гагаріна – там просто вбили частокіл з дерев’яних палок. Його вже частично знесли, але навіщо це зробили, невідомо. 

Читайте: На дорожную разметку в столичном бюджете предусмотрено средств в 10 раз меньше необходимого

У нас не думають про розв’язки. Наприклад, перехрестя проспекту Науки та Столічного шосе – чому там не зробили заїздів на шляхопровід? Чи Дарницький міст – де заїзди на нього на лівому березі?

Читайте: Киевсовет напомнит Кабмину про недостроенный Дарницкий мост

Велосипедної інфраструктури також нема.

Читайте: Столичная власть решила урезать финансирование строительства 5 веломаршрутов в Киеве

KV: Ви якось співпрацюєте з Асоціацією велосипедистів Києва?

Дмитро Буренін: Так, у нас партнерські відносини, і я підтримую їх. Бо європейська практика ставок на велосипеди не лише для здорового життя, а й для розвантаження доріг.

Читайте: За год на дорогах Киева насчитали на треть меньше велосипедистов

Побудувати велосипедну інфраструктуру непросто, але воно того вартує. Бо в тому ж Амстердамі, якби всі  їздили на авто, місто стояло би. Розв’язки ті ж для велосипедів взагалі не пристосовані у нас.

Читайте: Столичная госадминистрация провалила решение Киевсовета по установке велостоек в Киеве

KV: Відоме резонансне ДТП, коли на бульв. Перова збили Дениса Худова. Чим та історія закінчилась?

Дмитро Буренін: Він зупинився на червоне світло, і в нього ззаду врізалась автівка з низькою посадкою. Його занесло під авто, і шолом зачепився за бампер. Водій авто поїхав, і протягнув Дениса 800-900 метрів. З-під авто летіли іскри від екіпіровки Дениса. Він отримав опіки від дороги і від автомобиля. 

На Дениса здали більше 100 літрів донорської крові, навіть більше 120. Йшла постійна інтоксикація через величезну кількість опіків. Лікування тривало довго.

Потім водія авто знайшли, затримали і відправили під суд. 

Денис Худов вилікувався і знову почав їздити на мотоциклі. Він боєць, не зламався. 

KV: Чи знаєте ви, як триває розслідування вбивства байкера на Харківському шосе?

Дмитро Буренін: Там взагалі сюр. Підозрюваний – відомий спортсмен з сумо, має певні досягнення. Він проходив обстеження з приводу психіатрії, наша судова система дозволяє йому це. Його ловили у кінотеатрі, хоча він мав сидіти у лікарні, і за це нікого не посадили. Процес іде, крапка не поставлена. 

Читайте: Убийство байкера на Харьковском шоссе в Киеве: подозреваемый отправлен под стражу

Ми намагаємось висвітлювати процес інформаційно, але на судових процесах були дуже давно. В цьому році дуже високе навантаження, ми просто всюди не встигаємо.

KV: Які плани у “Мотохелпу” на наступний сезон? 

Дмитро Буренін: Наш головний пріоритет – інтеграція у систему екстреної медичної допомоги. Якщо це відбудеться, ми розширятись не плануємо, бо часу не буде. У нас і так було 700 з гаком реагувань на ДТП, плюс більше 40 тренінгів, плюс 40 підтримок змагань, перевезення крові.

Якщо вийде налагодити співпрацю зі “швидкою”, це буде нашим піком, і ми будемо вже вдосконалювати те, що є. Зараз, якщо йдуть масові заходи, мітинги, ми приєднуємось до Червоного Хреста України, до їх загонів швидкого реагування, як ще один загін.

Географічно ми не плануємо розширюватись, бо давно відмовились від того. Колись пробували відкривати філії, і років 7 тому побачили, що це дуже великі адміністративні трудозатрати.

KV: Аналогічні організації в інших містах існують? 

Дмитро Буренін: Звісно. Ми відкриті до співпраці, завжди готові допомогти. Ми показуємо, як у нас організовані процеси, фінанси, проводимо тренінги, взагалі ділимось досвідом. Чудова служба є в Одесі, є мотодопомога у Львові, вони теж круті, гарно розвиваються. 

В 2019 році передавали досвід організації у Дніпрі, навіть зустрічались з Дніпровським Центром крові. Завдяки співпраці і валідації, котру ми проводили з київським Центром крові, ми тепер можемо іншим центрам крові показувати документи, що перевезення крові на мотоциклах це нормально. Думаю, у 2020 році в Дніпрі також стартує проект з перевезення крові волонтерами.

* Громадська організація “Мотохелп” (код ЄДРПОУ: 39127681)

Фото надані Дмитром Буреніним

КиевVласть

Спілкувався Олександр Кравченко

Теги: дтп, новини київської області, новини київщини, новини києва, донорство, волонтерство, курси з надання першої допомоги, перша медична допомога, мотохелп, дмитро буренін, перша допомога, закон доброго самаритянина, krovo, перевезення донорської крові, київський міський центр крові, швидка допомога, автоматичний зовнішній дефібрилятор, азд

пятница, 28 февраля 2020 г.
20:45
Субботние ярмарки 29 февраля пройдут во всех районах Киева (адреса)
20:26
У столичной школы № 147 коммунальщики установили трех “лежачих полицейских”
20:05
Елена Костенко: ГАСИ способствует сохранению иностранных инвестиций в Украине
20:03
За пять лет количество частных детских садов в Киеве выросло почти в 4 раза
19:46
На ж/д вокзале столицы под прикрытием полиции снова орудуют “этнические банды” (видео)
19:33
Тищенко и Комарницкий - смотрящие по Киеву от Ермака - депутат Киевсовета Антоненко
19:23
Столичные власти планируют ко Дню Киева открыть после капремонта 5 парков
19:05
В Киеве начали ежедневно дезинфицировать салоны общественного транспорта
18:46
Фонд госимущества хочет знать сколько недвижимости в Киеве госорганы сдают в аренду
18:25
У двух киевлян полиция обнаружила арсенал оружия и боеприпасов (фото, видео)
18:03
У столичных властей попросили установить регуляторы отопления в четырех жилых домах Дарницкого района
17:43
Из аэропорта “Борисполь” госпитализировали прилетевшую из Италии украинку с температурой
17:36
“Слуги народа” предлагают наказывать “трешечкой” за неповиновение Раде, а за “отписки” на запросы - штрафовать по-крупному
17:26
В КГГА пройдет фестиваль волонтеров
17:04
Столичные власти назвали семь больниц для госпитализации пациентов в подозрением на коронавирус
16:46
До конца марта на столичной улице Никольско-Ботанической будет ограничено движение
Календарь событий
За “уголовные” демонтажи КП “Киевблагоустройство” придется расплачиваться киевлянам
28 февраля 2020 г. 12:00
За “уголовные” демонтажи КП “Киевблагоустройство” придется расплачиваться киевлянам
Гражданка Людмила Загура обратилась в антикоррупционную комиссию Киевсовета с жалобой на незаконный демонтаж сотрудниками КП “Киевблагоустройство” ее гаража по адресу: ул. Красноткацкая, 16 в Днепровском районе Киева. По словам заявительницы, коммунальщики не только нарушили ее законные права, но и повредили ее автомобиль, а также похитили личное имущество. Антикоррупционная комиссия решила, что пострадавшей нужно компенсировать ущерб, а озвученным фактам должна дать оценку Нацполиция. Отметим, новое руководство КП “Киевблагоустройство” и Департамента благоустройства Киевской горгосадминистрации (КГГА) несправедливо “обиженной” гражданке помогать не стало – возможно, успешно перенимает опыт предшественников.