субота, 20 квітня 2024 г.

Олександр Столяров. Приречений жити вічно

Олександр Столяров. Приречений жити вічно

26 липня 2016 року акторський цех України приголомшила новина про смерть режисера, письменника, сценариста Олександра Столярова. 18 січня 2018 року у залі Київського будинку кіно зібрались ті, кому важлива пам’ять про митця.

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV

Олександр Столяров пішов з життя на 58 році життя. Творча спадщина режисера налічує понад 100 документальних та художніх фільмів. “У той час, коли більшість режисерів відмовилися знімати непримітну, як їм здалося, стрічку про повоєнний період, Олександр Столяров загорівся створенням нового шедевра,” – згадують друзі режисера.

Щороку з легкої руки режисера з’являлося по декілька шедеврів кіномистецтва: “Девочки-девочки”, “Понять человека”, “Старец Паисий и я, стоящий вверх ногами”, “Герман и Кармалита”. Останній - “Герман і Кармаліта” - який вражає своїми крупними планами, у 2010 році номіновано відразу на дві премії “Ніка” і “Теффі”.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Стрічки Олександра Столярова були відзначені нагородами міжнародних фестивалів. Зокрема, документальні фільми “Хорал” (1988) та “Союз одноногих” (1992) отримали нагороди за найкращу режисуру МКФ у Дьєрі (Угорщина) та Нойбранденбурзі (Німеччина). А документальна стрічка “Порт” (1991) була відзначена Спеціальним призом журі Київського МКФ “Молодість”.

Останнім документальним фільмом, над яким працював режисер, стала стрічка “Десята муза в Україні. Фільм четвертий”. Його виробляла кіностудія НСКУ “Кінематографіст”. 30 червня 2017 року фільм став одним із переможців Десятого конкурсного відбору кінопроектів Держкіно.

“Суть професії режисера – викликати у глядача добре відчуття, світло в душі”, – говорив Столяров.

І він залишав світло своєї душі у своїх фільмах, в яких проживав цілу епоху. Йому вдавалося не тільки створити геніальну картину, а й розкрити людину в ролі, чим виокремлював свої роботи серед інших.

Та не лише фільмами міг пишатися Олександр Столяров. Він – засновник дитячого “Театру Андерсена”. В 2015 році друком вийшла збірка його оповідань “Неправильная сказка”, яка містить 49 філософських казок-притч для дітей і дорослих.

В одному інтерв’ю режисер сказав: “Світ так змінився, що коли я намагаюся писати правильні казки, світ все одно мене виправляє й виходить неправильно, з цього й така назва”.

Вшанувати пам'ять Олександра Столярова до будинку кіно Національної спілки кінематографістів України прийшли колеги, друзі та прихильники його творчості. Невелика зала була вщент заповнена людьми різного віку - усі, в чиїх серцях залишився відбиток шедеврів кіномистецтва, прийшли розворушити старі, сховані в душі, спогади.

На столі перед екраном – вінок і свічка. Маленький вогник, символ світлої пам'яті і незнищенної любові до творчості генія Столярова.

У програмі вечора-реквієму було два фільми Столярова: про режисера та продюсера Романа Балаяна, а також про Богдана Ступку.

“Я довго відмовлявся від пропозиції Саші зняти його у своєму кіно, - згадує Роман Балаян, -  він виокремлювався переді мною, адже дуже добре до мене ставився”.

І справді, фільм Столярова “Політ у нельотну погоду” розкриває постать режисера Балаяна у творчому процесі. Він суворий, вимогливий, рідко посміхається. Проте, знятися у Балаяна для актора все одно, що обезсмертити себе.

Головний редактор газети “Ірпінській вісник” Юлія Бережко-Камінська розповідає: “Олександр казав, що творчість треба нести, треба показувати. Ми познайомилися на показі його фільму “Дєвочка” в Уваровському домі у Ворзелі. Одного дня він прийшов до мене з пропозицією відкрити дитячий театр. І ми відразу пішли дивитися місце для репетицій. Тоді у новоствореному театрі “Андерсена”  в Будинку Культури відродилося життя. Дорослі й діти жили театром, готувалися до вистав. А перша вистава “Дівчинка з сірниками” була справді професіональною”.

Олександр Столяров по праву може називатися світовим надбанням. Адже його фільми представлені на фестивалях по всьому світу, його книги видаються посмертно. Він всього себе віддавав творчості, і він буде жити далі у своїх фільмах, героях, на сторінках своїх книг, і, звичайно, в серцях вдячних прихильників.

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV

KиевVласть

Валерія Самошина, Ольга Кондратюк

Теги: новости киева, день памяти, писатель, режиссер, воспоминания, Александр Столяров, сценарист

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.