вівторок, 19 березня 2024 г.

В Раде зарегистрирован законопроект о привязке прожиточного минимума к средней заработной плате

В Раде зарегистрирован законопроект о привязке прожиточного минимума к средней заработной плате

Народные депутаты от партии “Слуга народа” подали в Верховную Раду (ВР) законопроект, которым предлагается привязать прожиточный минимум к средней зарплате в процентном соотношении, которое к 2031 году должно составлять не менее 50%. Также меняется механизм установления размеров должностных окладов.

Об этом KV стало известно из законопроекта №3515 “О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно урегулирования вопросов формирования прожиточного минимума и создания предпосылок для его повышения” от 20 мая 2020 года, опубликованного на сайте ВР. 

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Авторами законопроекта является глава комитета ВР по вопросам социальной политики и защиты прав ветеранов Галина Третьякова и ее коллеги от партии “Слуга народа”.

Законопроект определяет, что прожиточный минимум – это приемлемый уровень затрат, который позволяет поддерживать достаточный уровень жизни человека, присущий обществу.

Для достижения этого уровня предлагается постепенное повышение процентного соотношение размера прожиточного минимума к среднемесячной заработной плате на один процент каждый год:

  • 2021 год – 40%;

  • 2022 год – 41%;

  • 2023 год – 42%;

  • 2024 год – 43%;

  • 2025 год – 44%;

  • 2026 год – 45%;

  • 2027 год – 46%;

  • 2028 год – 47%;

  • 2029 год – 48%;

  • 2030 год – 49%;

  • 2031 год – 50%.

При этом, если фактический размер прожиточного минимума в течение 3-х месяцев превышает более, чем на 10%, то размер утвержденного прожиточного минимума Кабмин должен пересмотреть в сторону повышения.

С целью обеспечения точными расчетными данными расширяются обязанности органов исполнительной власти – они должны будут регулярно проводить исследование расходов домохозяйств на продукты питания, непродовольственные товары, услуги, уход за детьми и сколько средств остается в виде сбережений.

Для определения штрафов и денежных взысканий за административные, уголовные и другие нарушения предусматривается применение некой расчетной единицы, которая утверждается законом о госбюджете на соответствующий год.

Предполагается, что штрафная ставка будет составлять 2% расчетной единицы.

Кроме этого, будут внесены изменения относительно подходов к установлению размеров должностных окладов – они будут устанавливаться не в зависимости от прожиточного минимума, а от минимального размера должностного оклада для соответствующих категорий работников, который предполагается утверждать законом о госбюджете.

Напомним, что прожиточный минимум является базовым государственным социальным стандартом, на основе которого определяются соцвыплаты. 

Госбюджетом на 2020 год прожиточный минимум на одно лицо составляет 2027 гривен в месяц, с июля он повышается до 2118 гривен, а с декабря – до 2189 грн. 

Читайте: С 1 января 2020 года в Украине повысились минимальная зарплата, прожиточный минимум и пенсии

Фото: Україна Молода

КиевVласть

Олег Розуменко

Теги: новости киева, новости киевщины, новости украины, верховная рада, штрафы, прожиточный минимум, пенсии, соцвыплаты, госгарантии, законопроект 3515

понеділок, 18 березня 2024 г.
20:45
У столиці цього тижня заплановані продуктові сільськогосподарські ярмарки (локації)
20:34
Кличко попросив журналістів Bihus.info передати правоохоронцям інформацію щодо розслідування по заробіткам оточення Брагінського на контрактах з “Київським метрополітеном"
20:23
На Новопавлівському напрямку ворог, за підтримки авіації, 21 разів намагався прорвати оборону, - Генштаб ЗСУ
20:02
В Ірпені відкрили денний центр підтримки дітей та сімей
19:43
Зеленський зустрівся із членом Сенату Конгресу США Гремом
19:22
“Муніципальна Охорона” провели навчання з відпрацювання дій у разі позаштатної ситуації в столичних закладах освіти
19:05
Ірпінь відвідали представники міжнародної організації ЮНІДО
18:46
9 років тюрми отримав самопроголошений голова Димерської тергромади, який співпрацював з окупантами
18:26
На озері Богатирському було виявлено перевищення норми нафтопродуктів у 3,6 рази, - “Плесо”
18:03
На Київщині пройде лекція-презентація “Історія дайвінгу у Світі та Україні”
17:46
Чеська залізниця запускає новий поїзд до України
17:27
Столичні правоохоронці повідомили про підозру організаторам черговой схеми незаконного виїзду за кордон (фото)
17:05
У Києві спростять порядок встановлення меморіальних дощок
16:45
У Деснянському районі п’яний водій вчинив потрійну ДТП, постраждали двоє водіїв
16:25
Міноборони у лютому заблокувало постачання 264 т неякісних продуктів до військових частин
16:03
Відзавтра, 19 березня, на станції метро “Шулявська” розпочнеться капітальний ремонт ескалатора
Календар подій
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
18 березня 2024 г. 09:00
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
Посадовці КМДА формально ще можуть спробувати відстояти в касаційному суді свою позицію – не видавати МУО на проєктування, які допоможуть замовникам легально перетворити історичну садибу Маліна (1890 рік побудови) на вул. Олександра Кониського, 22 у сучасний житловий будинок. Чиновники до цього програли два суди по цьому питанню. Причина – історичному об'єкту офіційно не надано статус пам'ятки, а гучне рішення Київради від серпня 2021 року, яким власникам таких об'єктів було рекомендовано утриматися від здійснення робіт в них, як на цьому ще тоді наголошувала КВ, не має “зобов'язального характеру”. Поки київські активісти добиваються присвоєння садибі Маліна охоронного статусу, забудовники, які, схоже, пов'язані з “групою родин Негрича та Голиці", встигли зруйнувати значну частину будівлі. Відповідні слідчі дії станом на сьогодні ніяких результатів не принесли і, ймовірно, вже не принесуть.
Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
14 березня 2024 г. 09:00
Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
Столичні правоохоронці завершили слідство відносно ексгендиректорки та діючої заступниці керівника КП “Інформатика” Вероніки Малкової (на колажі). Наразі вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних з вуличних камер відеонагляду, які встановлювалися в Києві за рахунок коштів міського бюджету. За цей злочин посадовиці загрожує до 5 років позбавлення волі, але яким буде кінцевий вердикт Шевченківського райсуду, покаже час. Так, слідчі встановили, що Малкова спільно ще з двома особами, один із яких є її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Такий процес вони називали “розшуком”, а тодішня очільниця “Інформатики” навіть мала “позивний” – “Тьотя”. При цьому, в КМДА і Київраді, схоже, не поспішають робити свої кроки щодо покарання винних. Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023-го, а ініціатива депутатського корпусу щодо створення спеціальної комісії, яка розслідує такі інциденти, так і не була офіційно запроваджена.