Любітє ресторани, дє всьо “по багатому”?
Дуже хочу поділитись з вами цінним, на мою думку, спостереженням. За свою досить тривалу практику я бачив, працював і їв у досить великій кількості ресторанів і помітив одну дивну (лише на перший погляд) закономірність: чим багатше виглядає ресторан, чим більше грошей вкладено в інтер'єр, чим вище ціни в меню і чим більший вибір - тим більше вас ошуковують стосовно якості їжі, в тому, як обходяться з тим, що лежить перед вами на тарілці і хто та людина, яка поклала вам цю їжу в тарілку. Звісно, є певна кількість винятків з цього правила. Звісно, в різних країнах пропорційно таких ресторанів різні кількості. Проте, можу сказати абсолютно точно, що і в США, і у нас, я працював в декількох таких ресторанах.
Я бачив, як розморожують стейки з Чорного Angus cattle, креветки та філе Чілійського Лаврака в гарячій воді, бачив, як брудні тарілки протирали вологою серветкою і рушником та повертали в залу, бачив, як пательні ГОДИНАМИ мили в одному і тому ж тазі з водою, що не мінялась пів дня, бачив, як розкидані по брудній підлозі клешні Королівських Крабів викладались на лід і виносились в залу для гостей. Все це - в ресторанах, куди здебільшого приїздили на лімузинах. Де треба було заздалегідь бронювати місце. Ресторанах, де пляшка “недорогого” вина легко могла коштувати 600$ і більше.
У моєму житті найсмачніша їжа, яку я їв, здебільшого не коштувала мені більше 60$. Звісно, я не маю на увазі суші правильної якості, які навіть на узбережжі океану можуть коштувати далеко за 100$ і 200$. Я не враховую унікальні породи корів і яловичину сухого визрівання, яка втрачає 50% і більше ваги через специфічність процесу. Все це - лише винятки з правила.
Неможливо поставити цінник на Майстра суші, який роками і десятиліттями вчився своєму ремеслу, відточував рухи і системи приготування і подачі, знаходив постачальників і дізнавався все, що можна про місцеву рибу і коли її найкраще їсти.
Так само, як і процеси вирощування високоякісної яловичини і технології її обробки та визрівання - не коштують дві копійки. Це не перепічка, і не бургер. Є у світі їжі такі речі, які варто спробувати, і вони обійдуться вам, як поїздка в Хорватію на кілька днів. Цей досвід - це ваш особистий вибір. Головне - не переплутати професіонала з яскравою рекламною кампанією та розумним маркетингом.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
Мало хто знає, що для того, щоб успішно працювати та готувати для гостей якісні та дорогі інгредієнти, недостатньо просто мати гроші. Запевняю, навіть якщо ви поставите у свій ресторан найкрутішу плиту, купите найкращу кастрюлю і напхаєте в неї імпортованих інгредієнтів на 10 000$, кухар-рукожоп, якого ви найняли, не зварить вам Clam chowder, бо він бачив його тільки у книзі рецептів.
Я часто бачу такі позиції в меню сумнівних ресторанів десь на 8-й чи 10-й сторінці.
Після піци, борщу, сніданків та, звісно, "наших фірмових бургерів", стає зрозуміло що мене просто най*?&ють.
Будьте кмітливими - не давайте себе ошукати.
