четвер, 25 квітня 2024 г.

Малі річки Києва – блакитне мереживо столиці

Малі річки Києва – блакитне мереживо столиці

"Київ – місто на Дніпрі". Цей вислів знає чи не кожен, проте більшість киян та гостей столиці навіть і не здогадується про існування інших річок, що були сховані під землею або взагалі зникли. Під містом повноцінно існують 13 річок та близько 60 водоймищ. Більшість з цих річок несуть небезпеку для киян внаслідок бездумних антропогенних впливів на природні процеси та стрімкого розвитку промисловості.  

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”    

Навесні в арт-вестибюлі станції метро "Золоті Ворота" демонструвалася виставка "Київ історичний",  де було представлено копії карт 20 сторіччя з  підводними водоймами столиці. Якби у нас була можливість перенестись в 19 ст. та пройтись вулицями Києва, то більшість вулиць своїм зовнішнім виглядом мало нагадували такі звичні сьогоднішні. Всі пасажири станції метро  "Золоті Ворота"  могли ознайомитися з історичними фактами про топоніміку міста, його забуті місцини.

За словами ініціаторів проекту, мета виставки – нагадати мешканцям Києва про багатовікову історію столичних річок, витоки яких народилися задовго до створення Київської Русі. Також організатори хотіли привернути увагу до проблеми екології водойм столиці.

Ще на початку 20 ст. Київ був буквально розрізаний великою кількістю малих річок та струмків, що відігравали свою роль у житті міста. Зараз важко навіть уявити, що на місці сьогочасного Хрещатика була річка. Київ не раз потерпав через річку Хрещатик, особливо під час злив. Із сусідніх пагорбів струмок наповнювався водою, виходив з берегів, підтоплюючи будинки. Щоб вирішити цю проблему, річку вирішили "закувати" у колектор. Русло Хрещатика вирівняли і сховали у величезну цегельну трубу, засипавши зверху землею.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

КП "Київський метрополітен" оголосив початок історичного квесту.

- Ви зможете мандрувати минулим завдяки сучасному метро! Вийти на якійсь станції, яка зветься ім'ям річки, опинитися століття тому та побачити, що річка нікуди не зникла, тече собі по поверхні ріднесенька, - зазначали організатори виставки, - Можна знайти  будь-яку київську річку на карті,  сфотографувати її, Продумайте шлях до річки через метро та зробіть селфі на станції. Напишіть розповідь про свою пригоду. Викладіть фото у мережі з тегом #живирічко.

Дослідницька група  юних журналістів "ЮН-ПРЕСУ" вирішила взяти участь в акції і звернути увагу жителів столиці на проблему забруднення малих річок. Свою подорож ми розпочали зі станції метро "Дніпро", де побачили велич Борисфена, на якому тримається Київ. Там ми зробили декілька фото і відразу вирушили на наступну станцію.

Ми дізналися про якесь невідоме озерце в районі станції "Олімпійська". На перший погляд воно видалося стічною ямою відходів від сусіднього "МегаМаркета". Внаслідок грунтових вод, що вийшли на поверхю утворилося озеро, яке в народі називають "Котлованом", через його схожість з великою виритою ямою. Ця територія з озерцем вже давно знаходиться за парканом, навколо розкидане скло та сміття. Але паркан не високий , тому будь-хто має можливість потрапити туди та випадково покалічитися.

Наступним етапом нашої подорожі була річка Либідь. З "Олімпійської" ми пішки вирушили спочатку до Володимирського ринку, далі звернули праворуч і попрямували вулицею Казимира Малевича, де відкривався вид на Либідь, яка витікає з колектора. Так, внаслідок того, що одну з досить відомих річок Либідь "закували" в колектор, кожний рік її води підтоплюють центр міста. Прогнози на майбутнє взагалі невтішні – бетонні стіни колектора рано чи пізно зруйнуються і річка затопить місто. Нижче " Оушен плази" також відкривається вид на річку та на залізничні колії, вздовж яких вона тече.

За часів Київської Русі ця річка була південним рубежем Києва. У XVI—XVII століттях тут було споруджено греблі з млинами, більшість яких належала київським монастирям. довжина річки становить 16 кілометрів. Що цікаво, ця річка не замерзає. Це пов’язано з переважаючим надходженням води з-під землі. Значну роль відіграють і скиди теплої води. Либідь має кілька витоків, розташованих у Солом’янському районі Києва. Усі вони тепер під землею — вода тече колекторами. Один бере початок біля вулиці Радищева, другий — від вулиці Каблукова, неподалік від залізничної станції “Борщагівка”. У Відрадненському парку в річку впадає струмок Відрадний. Поблизу спорткомплексу Національного технічного університету “КПІ” впадає колектор, який починається на хуторі Грушки. Тепер у ньому схований Волочаєвський струмок. На поверхню Либідь вперше виходить після перетину Залізничної вулиці, далі переважно тече у бетонному руслі. За кілька метрів після виходу з колектора у Либідь впадає притока Вершинка. Близькість річки до залізниці невипадкова — її свідомо проклали вздовж Либеді, оминаючи київські пагорби. Біля Палацу урочистих подій у Либідь впадає струмок Піщаний, що іде з перехрестя вулиць Олександра Довженка і Дегтярівської, а далі, зачіпаючи край Пушкінського парку, протікає під територію зоопарку. Поблизу Повітрофлотського проспекту Либідь ховається під землю. Неподалік у Либідь впадає  притока Скоморох (тепер ця річка тече у колекторі). На поверхню Либідь знову виходить біля залізничного вокзалу. Під мостом  річка приймає струмок Ботанічний, а за 100 метрів нижче - досить велику притоку  Мокрий струмок. Перед мостом, на якому закінчується вулиця Федорова, у річку впадає найбільша ліва притока — Клов. У цьому колекторі (його назва — Прозорівський) сходяться ще два: Кловський  Ще за кількасот метрів у річку впадає притока Ямка, що починається на південному схилі Черепанової гори і тече у колекторі. Перед бульваром Дружби народів Либідь приймає свою найбільшу притоку Совку, а трохи далі - Оріхуватку. На цьому струмку у Голосіївському парку влаштовано Оріхуватські ставки. Після них річка зникає у колекторі.  Поблизу вулиці Кіквідзе у Либідь впадає її остання ліва притока — Буслівка (Бусівка). Перед перетином Наддніпрянського шосе розташована єдина ділянка Либеді з природним руслом  довжиною 350 метрів. Місце впадіння Либеді у Дніпро розташоване трохи нижче ТЕЦ-5— за високовольтною лінією електропередач. Дощові і талі води, що стікають вулицями, забруднені нафтопродуктами, важкими металами, органічними речовинами.

У парку "Нивки" ми побачили річку Сирець та озера, які вона утворює.  За кількасот метрів південніше проспекту Перемоги, між станціями „Нивки” і „Святошин”,  бере початок Сирець. Існує  й більш віддалений від гирла витік, розташований приблизно за кілометр на північ від зупиночної платформи „Борщагівка”. І хоч Сирець порівняно невеликий, близько 12 км,  він кілька разів істотно змінює свій вигляд: то тече в природних берегах, то під землею. Поблизу залізничної платформи „Рубежівська” обидва рукави Сирця зливаються в один. Тут в Сирецький струмок впадає Курячий Брід - справжнісіньке болото в тому місці, де дві київські річки зливаються в одну. Притокою Курячого Броду є ручай Западинка (Западинський), який тече через місцевість з подібною назвою. Далі річка на значній довжині тече вздовж залізниці. У середній течії р. Сирець тече у досить глибокій долині, що частково вкрита деревною рослинністю.  Тут  щосили б'ють джерела, які тутешні жителі зуміли дуже красиво облагородити. Таким чином, річка тече протягом двох-трьох кілометрів, потім виходить на поверхню. Тут через Сирець прокладено місток з металевими шпаківнями. Сирість” місцевості стала підставою версії щодо походження назви річки. Після перетину вул. Богатирською Сирець має штучне русло і впадає в одне з озер озерної системи Опечень, яке розташоване найближче до станції метро “Оболонь” Сучасні ставки - це занедбані, нечищений, квітучі та вонючі острівці води, на берегах яких можна навіть іноді побачити любителів рибної ловлі. Озера Опечень сполучаються колектором із трохи нижче Московського моста. На старих картах показано існування на Сирці низки млинів.

Активісти й екологи б'ють тривогу, проводять різні акції з порятунку річок. Ми  теж хочемо долучитися. Аби річки радували око, треба докласти багато зусиль. Наразі необхідна міська програма впорядкування та оздоровлення малих річок Києва.

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”    

Фото: Национальный фотоархив городов Украины Retro.ua

КиевVласть

Людмила Кухаренко, десятикласниця

Теги: новости киева, крещатик, сырец, лыбидь, опечень, юн пресс, Людмила Кухаренко, ручей

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.