Досьє: Стефанчук Руслан Олексійович

Голова Верховної Ради України (ВР) IX скликання (юридично п'ятнадцятий, фізично – дванадцятий голова ВР). Екс перший віцеспікер парламенту (29 серпня 2019 року – 7 жовтня 2021 року). Член РНБО. Обраний у ВР під №2 за списком партії “Слуга народу”. Експредставник Президента Володимира Зеленського у ВР VIII та IX скликання (з 21 травня 2019 року по 6 жовтня 2021 року). Голова виконкому Національної парламентської групи в Міжпарламентському Союзі. Доктор наук, доцент, професор. Член-кореспондент Національної академії правових наук України. Заслужений діяч науки та техніки України.

Місце народження, освіта

Руслан Стефанчук народився 29 жовтня 1975 року у Тернополі у сім'ї студентів-медиків.

1992 року з відзнакою закінчив Хмельницьку середню школу №18.

1997 року з відзнакою закінчив Хмельницький інститут регіонального управління та права за спеціальністю “правознавство”, у тому ж році – Технологічний університет Поділля за спеціальністю “менеджмент виробничої сфери”.

Після закінчення Хмельницького університету працював асистентом кафедри цивільно-правових дисциплін цього ж ВНЗ, потім вступив до аспірантури Інституту держави та права ім. Володимира Корецького НАН України.

Родина

Батько – Олексій Іванович Стефанчук. Головний ортопед-травматолог Хмельницького. Заслужений лікар України. Автор низки наукових статей у авторитетних медичних виданнях, що спеціалізується на політравмах. Мати – лікар вищої категорії, гастроентеролог Хмельницької поліклініки №1.

Молодший брат – Микола Стефанчук. Обраний депутатом ВР IX скликання за 187 мажоритарним округом (Хмельницький) від партії “Слуга народу”. Член однойменної фракції. Заслужений адвокат України, доцент. З 2016 року працює викладачем у КНУ імені Тараса Шевченка. Дружину Оксану Музику-Стефанчук оформив своїм депутатським помічником-консультантом на громадських засадах.

Дружина – Стефанчук (Ситарук) Марина Миколаївна. Юрист, здобула освіту у Хмельницькому університеті управління та права. Працює викладачем в економічних вишах Києва та Тернополя. Професор кафедри підприємницького та корпоративного права КНЕУ імені Вадима Гетьмана, доктор юридичних наук, доцент. Відповідно до указу Президента Зеленського від 7 серпня 2019 року №584/2019 входить до складу Комісії з питань правової реформи (робоча група з питань реформування кримінальної юстиції).

У ВР ІХ скликання працює помічником-консультантом на громадських засадах голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева (фракція “СН”, №20 за списком партії).

У грудні 2023 року зареєстрована у Києві як ФОП, профіль – діяльність у сфері права.

Сім'я виховує двох дітей – сина Олеся та дочку Злату.

У вересні 2023 року в інтерв'ю Радіо Свобода, відповідаючи на запитання журналістки про своїх дітей, Стефанчук заявив, що і донька та син весь час війни перебували в Україні, а донька навіть перевелася з Віденського вишу до столичного. Проте діти спікера не менш як перший рік повномасштабного вторгнення провели в Європі, запощуючи фото з Австрії та Великої Британії.

Раніше у ЗМІ ходили чутки, що син спікера ВР Олесь Стефанчук зміг виїхати за кордон під час воєнного стану. Водночас, за словами Руслана Стефанчука, 2021 року Олесь став студентом КНУ ім. Т.Г. Шевченка, обравши вітчизняну освіту, на відміну від дочки, яка вступила до Віденського вишу. Навчання звільняє його від мобілізації, але не дає права перетин кордону. Після цих чуток Олесь Стефанчук видалив зі своєї сторінки усі іноземні фото та актуальні історії.

Зі слів Руслана Стефанчука його донька, Злата, володіє шістьма мовами.

Кар'єра

Після закінчення аспірантури працював у Хмельницькому університеті управління та права на посадах старшого викладача, завідувача кафедрою, доцента, професора кафедри цивільно-правових дисциплін. У 2005–2011 роках – проректор університету з наукової роботи.

2006 року брав участь у виборах до Хмельницької міськради від партії “Собор” Анатолія Матвієнка, на той момент екс керівника Вінницької ОДА, екс очільника уряду Крима, екс топ-функціонера Народно-демократичної партії – проєкта другого Президента України Леоніда Кучми, а також екс бютівця. Згодом Матвієнко встиг попрацювати глави Секретаріату третього Президента Віктора Ющенка – Віктора Балоги.

З 2006 по 2007 рік був помічником депутата ВР VI скликання від блоку “Наша Україна – Народна самооборона”, члена однойменної фракції Анатолія Матвієнка.

У 2011-2013 роках Руслан Стефанчук керував відділом проблем розвитку національного законодавства в Інституті законодавства ВР.

У 2013-2014 роках – завкафедрою цивільно-правових дисциплін, а з 2014 до 2016 року – проректор з наукової роботи Національної академії прокуратури України.

З 2016 року – проректор із наукової роботи вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

З 2016 року був радником (з питань інтелектуальної власності) першого віце-прем'єра – міністра економічного розвитку та торгівлі Степана Кубіва (Кабінет міністрів Володимира Гройсмана). Відразу після того, як Володимир Зеленський 2019 року заявив про склад свого передвиборчого штабу, Руслана Стефанчука звільнили з роботи.

2017 року претендував на посаду судді суду загальної юрисдикції та Конституційного суду України, проте не пройшов за конкурсом.

15 березня 2017 року від Ради адвокатів Хмельницької області отримав право на зайняття адвокатською діяльністю. Наразі право припинено.

З травня 2017 по серпень 2018 року був зареєстрований у Хмельницькому як ФОП, профіль – діяльність у сфері права.

У 2017 році Руслан Стефанчук працював за  за основним місцем роботи у Вищій школі адвокатури, а також сумісником: в Інституті законодавства ВР, у ХНУ ім. В.Н. Каразіна, у Хмельницькому університеті управління та права,  у КНУ ім. Тараса Шевченка, в Інституті держави та права ім. В.М. Корецького, в ДВНЗ КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, у Київському інституті права НАН України, у Національній школі суддів України, у Національному університеті “Київсько-Могилянська академія”, у  НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України а також в ТОВ “База даних судової практики “Ратіо Дециденді” і  у державній організації “Національний офіс інтелектуальної власності” при Мінекономіки (ЄДРПОУ 42190638, профіль – дослідження та експериментальні розробки у галузі громадських та гуманітарних наук).

У 2019 році став головним ідеологом у передвиборчому штабі кандидата на пост Президента – Володимира Зеленського. З ним Стефанчук познайомився у студентські роки завдяки грі в КВК (московитський проєкт “квн” на українських теренах). 

10 квітня 2019 року виборчий штаб кандидата у Президенти Володимира Зеленського оприлюднив повний список осіб, які уповноважені офіційно представляти позицію Зеленського з різних питань. Список спікерів Зеленського було поділено на три групи – представники кандидата, його радники, а також експерти. Третім за списком групи представників значився Руслан Стефанчук.

18 квітня 2019 року кандидат у Президенти Зеленський в ток-шоу “Право на владу” назвав Стефанчука однією з ключових фігур своєї команди, ідеологом партії “Слуга народу” та експертом з реформування державних правових інститутів і законопроєктної роботи. Саме Стефанчук озвучував під час виборчої кампанії плани про скорочення кількісного складу ВР з 450 до 300 народних депутатів і інші фантазійні бачення стосовно змін до Конституції.

Указом Президента Зеленського від 21 травня 2019 року №312/2019 Руслан Стефанчук був призначений радником Президента – представником Президента у ВР VIII скликання. 25 червня 2019 року указом №451/2019 він був звільнений та указом №452/2019 знову призначений на цю посаду. Після завершення дострокових парламентських виборів 19 серпня 2019 року указом №601/2019 звільнений та указом №602/2019 знову призначений представником Президента у ВР IX скликання.

Народний депутат України з 29 серпня 2019 року. Обрано за списком партії "Слуга народу" пвд № 2. 

До обрання головою ВР був: заступником Голови Виконкому Національної парламентської групи у Міжпарламентському Союзі, співголовою міжпарламентської ради Україна – НАТО.

Наразі є співголовою міжпарламентської асамблеї ВР, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща; співголовою міжпарламентської асамблеї Парламенту Грузії, Парламенту Республіки Молдова і ВР; головою Виконавчого комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському Союзі; членом групи з міжпарламентських зв'язків із Австрійською Республікою.

29 серпня під час першого пленарного засідання ВР IX скликання був обраний першим заступником голови ВР. Спікером було обрано Дмитра Разумкова (№1 списку “Слуги народу”), віце-спікером – Олену Кондратюк (№5 списку ВО "Батьківщина").

Указом Президента Володимира Зеленського від 6 жовтня 2021 року №522/2021 Руслана Стефанчука було увільнено від виконання обов'язків представника Президента України у ВР.

7 жовтня 2021 року Дмитро Разумков був відкликаний з посади голови Верховної Ради.

Постановою ВР від 8 жовтня 2021 року 261 голосами (при 3 голосах проти, 63 тих, що утрималися та 29 не голосували) Руслана Стефанчука було відкликано з посади першого віце-спікера та обрано п'ятнадцятим головою Верховної Ради. Засідання вела заступник голови ВР Олена Кондратюк.

19 жовтня 2021 року першим заступником голови ВР був обраний Олександр Корнієнко (№7 засписком “СН”).

22 грудня 2021 року Президент Володимир Зеленський видав указ №671, відповідно до якого з офіційними заявами та коментарями з питань зовнішньої політики України та з ініціативами міжнародного характеру можуть виступати лише Президент, прем'єр-міністр та міністр закордонних справ. Голова ВР серед спікерів з таких питань у тексті документа вже не значився.

Участь у дорадчих органах

Указом Президента Володимира Зеленського від 1 червня 2020 року №207/2020 включений до складу Національної ради з питань антикорупційної політики.

Указом Президента Зеленського від 30 червня 2020 року №257/2020 Стефанчук включений до складу членів Національної ради реформ, які беруть участь у її роботі з усіх питань.

Відповідно до указу Президента Зеленського від 4 березня 2021 року №89/2001 за посадою входить до складу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України (очолюваного самим Президентом).

Згідно указу Президента від 13 липня 2021 року №289/2021 за посадою входить до складу Воєнного кабінету РНБО (за згодою).

Указом Президента Володимира Зеленського від 14 жовтня 2021 року №542/2021 Руслана Стефанчука було введено до складу РНБО замість Дмитра Разумкова.

Указом Президента від 11 січня 2022 року №8/2022  Стефанчук був введений до складу Національної інвестиційної ради замість Дмитра Разумкова. Раду очолює Президент України.

Громадська діяльність

Входив до складу Науково-консультаційно] ради при Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних та кримінальних справ. Член Навчально-методичної комісії з права Міністерства освіти і науки (МОН). Член робочої групи МОН з розробки Концепції розвитку юридичної освіти в Україні. Член Координаційної ради Західного регіонального центру Національної академії правових наук. Заступник голови Науково-консультативної ради Національної асоціації адвокатів України

Член спеціалізованих вчених рад: Д 26.236.02 в Інституті держави та права ім. В. М. Корецького НАН України та Д 26.867.01 в Інституті законодавства ВР.

Опублікував понад 500 наукових та навчально-методичних робіт Головний редактор журналу "Law of Ukraine". Займає посади заступника головного редактора чи члена редколегії у багатьох журналах (“Право України”, “Університетські наукові записки”, “Юридична наука”, “Вісник Національної академії прокуратури України”, “Журнал цивільного та кримінального судочинства” та ін.).

Напрями наукової діяльності – проблеми загальної теорії приватного права, особисті немайнові права фізичних осіб, договірні та деліктні зобов'язання, право інтелектуальної власності, європейське цивільне право, діяльність Європейського суду з прав людини, медичне право, юридична освіта та наука.

Є членом семи громадських організацій:

• "Асоціація університетів України" (ЄДРПОУ 37436443);

• "Асоціація цивілістів України" (ЄДРПОУ 38005251);

• "Юридична освіта України" (ЄДРПОУ 36291941);

• "Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" імені Василя Стуса" (ЄДРПОУ 20063988);

• "Хмельницький обласний КВК-клуб "Три товстуни" (ЄДРПОУ 22763891);

• "Благодійний фонд" Братство меценатів "Благодійники Вітчизни" (ЄДРПОУ 39418646);

• "Національна асоціація адвокатів України" (ЄДРПОУ 38488439).

Крім того, Стефанчук є головою трьох інших громадських організацій:

• “Ліга професорів права, докторів юридичних наук та докторів філософії в галузі права” (ЄДРПОУ 40333592);

• “Волонтерський ініціативний рух “Інтелектуальна Україна” (ЄДРПОУ 40579138);

• "Асоціація випускників Хмельницького університету управління та права" (ЄДРПОУ 35305233).

Раніше (з 2014 по 2018 рік) разом з братом Миколою був участником БО “Благодійний фонд “Братство меценатів “Благодійники Вітчизни” (ЄДРПОУ 39418646). Наразі ця організація входить до “Групи родини Святоцьких”.

Регалії та нагороди

2000 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Ступінь доктора юридичних наук присвоєно у 2008 році. Вчене звання доцента присвоєно у 2000 році, професора – у 2008 році. 2009 року обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України. Удостоєний переліку нагород та почесних звань:

• грамота Хмельницької облдержадміністрації (2001 рік, 2007 рік);

• грамота МОН (2007 рік);

• подяка Мін'юсту (2008 рік);

• лауреат премії Кабміну "За особливі досягнення молоді у розвитку України" у номінації "За наукові досягнення" (розпорядження Кабміну від 16 червня 2010 року №1234-р);

• подяка Генпрокурора (2014 рік);

• почесна грамота Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ (2016 рік);

• почесна нагорода Національної асоціації адвокатів (2016);

• почесне звання “Заслужений діяч науки та техніки України” (указ п’ятого Президента Петра Порошенка від 1 грудня 2017 року №398/2017).

У 2020 році удостоєний премії імені Ярослава Мудрого (заснована Академією правових наук та Національною юридичною академією імені Ярослава Мудрого) у номінації за видатні заслуги у законотворчій, судовій та правозастосовній діяльності.

Діяльність у керівництві Верховної Ради

17 вересня 2019 року Руслан Стефанчук подав у ВР законопроект №2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України", що передбачає кримінальну відповідальність у вигляді штрафу за "кнопкодавство".

3 жовтня 2019 року перед засіданням фракції "Слуга народу" у КВЦ "Парковий" (який досі належить регіоналам), Руслан Стефанчук заявив: “Наше завдання номер один – … розробити абсолютно новий Регламент, який би був сукупністю процедур, які б надали можливість при збереженні прав більшості та опозиції забезпечувати швидкий і динамічний розгляд питань. Бо інакше ми перетворимося, знову-таки, на правовий джем, де буде процес заради процесу, де вноситься кодекс будь-який і "вмирає" під п'ятьма тисячами поправок. Такого не має бути" і додав, що чинний Регламент ВР – це "тромб для будь-яких питань".

19 грудня 2019 року відповідний закон було ухвалено і 13 січня 2020 року було підписано Президентом Зеленським. Однак це не врятувало ВР від необхідності коригування Регламенту – 16 квітня 2020 року парламент ухвалив проєкт закону №1043 “Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури”.

Закон довелося ухвалити після того, як до т. зв. "антиколомойському закону"  №2571 (за яким колишні власники виведених з ринку або ліквідованих банків не можуть через суди домогтися повернення прав на ці банківські установи) депутати внести понад 16 тисяч поправок та практично “заспамили” роботу над ним.

23 березня 2020 року у ВР було зареєстровано законопроект №3250, який надавав можливість парламенту та його комітетам протягом 60 днів приймати рішення щодо особливо важливих законопроектів у режимі відеоконференції. Йдеться про проекти законів, пов'язаних із запобіганням виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, а також із забезпеченням національної безпеки та оборони. Ініціаторами законопроекту виступили перший віце-спієр ВР Руслан Стефанчук та його брат Микола Стефанчук (фракція "Слуга народу").

3 серпня 2020 року перший віце-спікер Руслан Стефанчук вніс до парламенту законопроект №3952, за яким доступ до інформації про зарплати керівництва держкомпаній та членів їх наглядових рад перестав бути обмеженим. Більше того, держкомпанії мають щомісячно виставляти цю інформацію на своїх сайтах на загальний огляд, не чекаючи запитів журналістів. Закон було ухвалено 8 вересня 2021 року та 29 вересня підписано Президентом Зеленським.

22 лютого 2021 року Руслан Стефанчук ініціював законопроект під №4201, який передбачав скасування щорічного переходу на "літній" і "зимовий" час. На думку Стефанчука, сезонне переведення годинника негативно впливає на біоритми та здоров'я людини, а економічного ефекту не приносить. 3 березня 2021 року проект було прийнято за основу. 18 жовтня 2021 року, під час брифінгу, вже будучи спікером ВР,  Руслан Стефанчук сказав, що дискусія щодо проекту №4201 має бути продовжена після переходу на зимовий час, оскільки ідеологія законопроекту – зберегти природний для України зимовий час 2+. За його словами, рішення ЄС підтримують таку позицію. Однак на пленарному засіданні 2 травня 2021 року депутати не прийняли у другому читанні зазначений законопроєкт, та відправили його до профільного парламентського комітету на доопрацювання та винесення на повторне друге читання.

18 березня 2021 року перший заступник голови ВР Руслан Стефанчук закликав народних депутатів використовувати IQOS ("айкоси") для куріння тільки у відведених для цього місцях. Заяві передував виступ нардепа від "ОПЗЖ Олександра Лукашева (округ №133 у Луганській обл.), який стверджував, що біля входу до сесійної зали ВР через смугу від "айкосів" знепритомнів поліцейський.

8 квітня 2021 року робоча група під керівництвом тодішнього першого віце-спікера ВР Руслана Стефанчука запропонувала громадськості проєект закону “Про місцевий референдум”. Проте, у частині організації та проведення голосування на місцевому референдумі законопроект дублює із незначними нюансами норми чинного виборчого законодавства. А норми, що передують процесу референдуму, містять низку технічних хитрощів, що дозволяють звести нанівець зусилля ініціативних груп до проведення місцевого референдуму. 19 травня 2021 року в ВР за ініціативою Руслана Стефанчука був зареєстрований відповідний законопроєкт №5512.

Нагадаємо, вперше концепцію законопроекту було представлено 5 лютого 2021 року, а 25 лютого Президент Володимир Зеленський доручив ВР розробити та ухвалити відповідний закон. 

12 квітня 2021 року в офіційному виданні ВР газеті “Голос України” був опублікований закон №1135-IX “Про всеукраїнський референдум”.  Його положення набули чинності наступного дня після опублікування, за винятком норм щодо електронного голосування. Також не одразу запрацювали положення щодо скасування на референдумі законів – відстрочення до кінця року було потрібне, щоб заповнити прогалину про народну законодавчу ініціативу. Законопроект №3612 був внесений до ВР Президентом Володимиром Зеленським 9 червня 2020 року як невідкладний. Розроблявся документ робочою групою під керівництвом тодішнього першого віце-спікера ВР Руслана Стефанчука.

8 вересня 2021 року голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія (№4 за списком “СН”) у програмі “Свобода слова Савіка Шустера” заявив, що одним із завдань, яке постало перед новообраним спікером ВР Русланом Стефанчуком є реформа парламенту відповідно до “дорожньої карти Пета Кокса” 2016 року. Рекомендації щодо трансформації ВР, зокрема, мають на увазі скорочення кількості комітетів, аналіз законопроектів перед їх реєстрацією, створення інституту парламентських приставів, право голови усунути від участі у засіданні ВР депутатів-порушників тощо.

21 квітня 2022 року 293 нардепи проголосували законопроєкт №4284 "Про дерадянізацію законодавства України", який попри заяву його автора, спікера ВР Руслана Стефанчука, не вирішує проблемі дерадянізації (десовєтізації) законодавства України. Цей законопроект вносив суто термінологічні зміни та відкладав щонайменше на рік прийняття нового Житлового кодексу, Трудового кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення..

19 вересня 2023 року Русланом Стефанчуком, його першим заступником Олександром Корнієнком та віце-спікеркою Оленою Кондратюк було офіційно  внесено до ВР проєкт постанови №10070 про відкликання народного депутата Нестора Шуфрича (№7 за списком забороненої судом партії “Опозиційна платформа – За життя”, ДГ “Платформа зажиття та мир”) з посади голови парламентського комітету з питань свободи слова внаслідок підозри у державній зраді й утримання під вартою.

Руслан Стефанчук відверто прикриває народних депутатів від забороненої проросійської “ОПЗЖ”, не бажаючи давати ходу жодному механізму позбавлення їх мандатів.

Схеми, зв'язки, скандали

За інформацією KВ, Стефанчуку та його брату віддано у кураторство Львівська та Хмельницька області.

27 серпня 2019 року удень, коли апарат ВР ще VIII скликання під керівництвом Андрія Парубія (№4 за списком партії “Народний фронт”) намагався протестувати запровадження сенсорної кнопки для голосування у системі “Рада-3”, співробітники ДБР і СБУ заблокували систему і сенсорна система голосування впроваджена не була. Тодішній представник Президента в парламенті Руслан Стефанчук заявив, що термін гарантії системи голосування "Рада-3", яка має так звану сенсорну кнопку, закінчився у 2008 році. З того часу жодне голосування ВР не може бути технічно підтверджено, і це може стосуватися голосування у парламенті нового скликання. Нагадаємо, що 29 серпня мало відбутись перше засідання новообраної ВР IX скликання, а сенсорна кнопка передбачала унеможливлення розповсюдженого на той час “конпкодавства”, тобто голосування за кількох депутатів, фізично відсутніх у сесійній залі.

12 вересня 2019 року Президент Володимир Зеленський подав до ВР подання на достроковий розпуск очолюваної Тетяною Сліпачук Центральної виборчої комісії (ЦВК). Прохання про розпуск ЦВК аргументовано порушеннями, на думку Зеленського, допущеними Комісією під час виборчих кампаній. Тодішній представник Президента в ВР Руслан Стефанчук напередодні не пояснював аргументацію подання. Він зазначив, що глава держави "зробив обґрунтоване подання", яку роздали депутатам, і "кожен сам для себе визначає рівень обґрунтованості".

Наприкінці березня 2020 року ВР завершила скандальну процедуру ухвалення законопроекту №2178-10 (т. зв. “закону про ринок землі”). 27 березня на засіданні фракції “СН” було погоджено компромісні поправки: не більше 100 гектарів в одні руки для фізосіб-громадян України, заборона купувати землю іноземцям до проведення відповідного референдуму та не відчужувати державні та комунальні землі.

За словами джерела KВ, Дмитро Разумков все одно не захотів бруднитися в сумнівній історії, тому завершити розгляд поправок до закону мав саме Стефанчук.

“Йому (Стефанчуку, – KВ) взагалі все одно. Він і його група в нашій фракції сидять на зарплаті у Андрія Веревського (депутат ВР IV-VII скликань, самовисуванець, “БЮТ”, “ПР”; співвласник “Кернел груп”; за інформацією KВ – донор ДГ "Довіра"). Він має цю історію дотиснути”, – сказав один з нардепів від “Слуги народу”.

Так і вийшло. Руслан Стефанчук, постійно закликаючи депутатів одягнути маски, проводив редагування за редагуванням, не звертаючи уваги на запеклі випади противників ухвалення закону.

Після опівночі парламентарі від “ОПЗЖ” та “Батьківщини” кілька разів заявили Стефанчуку, що терміни засідання позачергової сесії спливли, бо на годиннику вже 31 березня. Але перший віце-спікер вдавав, що нічого не відбувається – і вперто продовжував голосування за поправки, після чого, не звертаючи уваги на те, що біля президії почали накопичуватись нардепи від “ОПЗЖ”, поставив законопроект №2178-10 на голосування – під друге читання.

На табло висвітилось 259 голосів “за” та у річницю першого туру виборів, завдяки Стефанчуку, Володимир Зеленський виконав ключовий пункт своєї економічної програми, озвучений у вересні минулого року – запустити ак званий "ринок землі". 

16 червня 2020 року ВР ухвалила у другому читанні та загалом проєкт закону №2255, який передбачає ліквідацію держпідприємства “Український інститут інтелектуальної власності” (“Укрпатент”). Його майно та напрацювання мали бути передані Національному органу інтелектуальної власності, який ще належало створити.

Співавторами закону була група народних депутатів від “СН”, зокрема: перший віце-спікер Руслан Стефанчук, його брат Микола Стефанчук, голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак (фракція “СН”, №11 за списком партії). Також серед авторів був Степан Кубів (фракція “Європейська солідарність”, №12 за списком партії, ексголова НБУ, колишній перший віце-прем'єр – міністр економічного розвитку та торгівлі у Кабміні Володимира Гройсмана).

КВ докладно аналізувала зв'язок між Кубівим і нинішньою владою, а також те, чим загрожує ухвалення закону №2255. Після його прийняття Україна може втратити статус учасника Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) та доступ до міжнародних комерційних баз. У самій країні був ризик того, що на деякий час буде паралізовано реєстрацію патентів та інших об'єктів інтелектуальної власності, а нова структура “авторства Кубіва” отримає сотні мільйонів гривень та велику ресурсну базу “Укрпатенту”.

У листопаді 2020 року громадський рух "Чесно" оприлюднив дані, згідно з якими Стефанчук отримав компенсацію за оренду житла в столиці. При цьому, за даними декларації за 2018 рік, він проживав у квартирі площею 101,8 кв. м, що належить Тетяні Ситарук (матері його дружини).

Право обирати орендодавця – моє право, як орендаря. Це чітко випливає із принципу свободи договору, гарантованого мені статтею 6 Цивільного кодексу України, – відреагував тоді Руслан Стефанчук на хвилю обурення  на сторінці у соцмережі Facebook. Як зазначила аналітикиня руху “Чесно” Оксана Ставнійчук, “формального порушення немає. Просто це така вже етична площина, яка формує суспільну довіру”.

Варто зауважити, що після журналістського розголосу спікер парламенту кошти вирішив повернути. “Я повернув. У мене є видатковий номер, по якому видаткова відомість. Я повернув, і я це питання для себе закрив. Тому що я зрозумів, що, на превеликий жаль, в деяких питаннях, навіть коли ти дотримуєшся законодавства, це викликає негативний оглас суспільства. Для мене це було важливо. Це про ту репутацію, про яку ви говорите. Я це питання закрив, гроші повернув і поставив на тому крапку. Гештальт закритий, – відповів Стефанчук на запитання, чи повернув він кошти”. 

Наразі Руслан Стефанчук, за інформацією журналістів, вже добудовує будинок у Білогородці під Києвом. Ціна ділянки разом з будинком може сягати декількох мільйонів гривень, йдеться у сюжеті.

15 червня 2021 року Президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами під час саміту “Україна 30” сказав: “Я вважаю, розпускати Раду немає сьогодні сенсу з погляду на стабільність. Якщо депутати голосують, працюють – чудово. Ну, а якщо ні – тоді немає сенсу у роботі Верховної Ради”. За словами глави держави, зараз для України потрібна стабільність і додав, що впевнений у підтримці Радою його законодавчих ініціатив щодо деолігархізації.

2 вересня 2021 року у програмі "Сьогодні Ввечері" на телеканалі "Україна 24" Руслан Стефанчук заявив: "Формальні обставини (розпустити парламент – ред.) існували та існують. Але питання в тому, воно буде здійснено чи ні; воно вигідне чи ні. Президент чітко дав зрозуміти, що доки парламент, уряд, Офіс Президента виконують програму президента, ми існуватимемо як єдина команда. Якщо ні... йому пріоритет – ідея, час якої прийшов " .

23 вересня 2021 року під головуванням першого віце-спікера Руслана Стефанчука (Разумков перебував на самоізоляції у зв'язку з COVID-19) відбулося чергове засідання парламенту, на якому у скандальній формі, з порушеннями Регламенту ВР, 279 голосами був прийнятий у другому читанні та в цілому законопроект №5599 авторства Президента Володимира Зеленського "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)".

1 жовтня 2021 року Дмитро Разумков на брифінгу висловив думку, що за процедуру голосування закону про деолігархізацію повинні взятися правоохоронці.“ Якщо ми говоримо про те, що сталося минулого четверга, то я вважаю, що це грубе порушення закону. Колеги з інших фракцій вже написали заяви до правоохоронних органів, Генеральної прокуратури. Те, що сталося того дня – було порушенням. Люди знали, на що вони йдуть. Точніше, не самі йдуть, а навіщо вони штовхають народних депутатів. Ані віце-спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, ані представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський за це не проголосували. Нехай пояснять, чому вони цього не зробили”, – заявив спікер парламенту.

1-2 жовтня 2021 року у готелі “Ріксос” у Трускавці (Львівська обл.) відбулося заздалегідь анонсоване виїзне засідання фракції “Слуга народу” за участю Президента Зеленського. На ньому пройшов збір підписів за ініціювання відкликання Дмитра Разумкова з посади голови ВР. Як повідомив депутат Олексій Устенко (№86 за списком партії), за відставку спікера було зібрано понад 160 підписів його колег.

Цим засіданням увінчався розкол між спікером парламенту та президентською командою, який протягом півтора року все “Слуги народу”, включаючи самого Разумкова, старанно заперечували.

Після результативного голосування у Трускавці в “СН” повідомили, що спікером має стати перший заступник Руслан Стефанчук, а на його місце призначать першого заступника керівника фракції "Слуга народу" та голову партії Олександра Корнієнка (№7 за списком партії, голова Рахункової комісії ВР). Частина депутатів фракції "СН" вважали кандидатуру Стефанчука абсолютно оптимальною.

У зв'язку із цим 2 жовтня 2021 року в ефірі телеканалу “Україна 24” віце-спікер ВР Руслан Стефанчук заявив, що він не претендує на посаду, яку обіймає Дмитро Разумков, та вважає себе максимально ефективним на своїй нинішній посаді.

7 жовтня 2021 року, напередодні свого Дня народження, постановою ВР, за яку проголосували 284 депутати (при 74 голосах проти, 6, що утрималися і 24 не голосували) Олександр Разумков був відкликаний з посади голови Верховної Ради.

Цього ж дня ВР розпочала вибори спікера. Рішення про початок розгляду питання про вибори не набрало необхідної кількості голосів через те, що значна частина депутатів від СН затрималася після закінчення перерви. Після невеликої суперечки між депутатами Олена Кондратюк зорієнтувалася та “згадала”, що не голосували за висування та обговорення та кандидатур.

Рішення пройшло та депутати висунули чотирьох кандидатів: на пропозицію “Слуги народу” – Руслана Стефанчука, на пропозицію частини “Голосу” – Ярослава Железняка (фракція “Голос”, №4 за списком партії), на пропозицію Олексія Гончаренка (фракція “ЄС”, округ №137 в Одеській обл.) – Гео Лероса (до 2 вересня 2020 року фракція “СН”, потім – позафракційний, №23 за списком “СН”), за пропозицією Гео Лероса –  Олексія Гончаренка та за пропозицією “Європейської солідарності – Яну Зінкевич (фракція "ЄС", №7 за списком партії). У ході подальшого обговорення Железняк та Лерос зняли свої кандидатури.

12 листопада 2021 року, в інтерв'ю зі Стефанчуком головред видання “Гордон” Олеся Бацман уточнила, хто перший озвучив йому пропозицію стати спікером – Президент Володимир Зеленський чи голова Офісу Президента Андрій Єрмак.

"Ні, я спілкуюся з таких питань виключно з Володимиром Олександровичем (Зеленським, – ред.). І вперше така пропозиція була у 2019 році. Але ми поспілкувалися – було кілька людей, які приймали рішення, – і вирішили, що спікером має бути Дмитро Олександрович (Разумков, – KВ). Я ухвалив це рішення", – сказав Стефанчук.

За його словами, тоді "була аргументація" за призначення спікером Разумкова, з якою він погодився, і тому жодних претензій не висував. "Друга (пропозиція, – ред.) вже трапилася перед самою зміною. Дуже багато хто говорив, але ніхто зі мною конкретно не говорив, що "ти маєш бути спікером". Говорили всі, але не зі мною. І практично перед Трускавцем я зустрівся з Президентом, і він мені сказав, що пропонуватиме мою кандидатуру", – розповів спікер ВР. Стефанчук наголосив, що вважає себе людиною команди, і якщо є необхідність, "може себе реалізувати на будь-якій позиції".

15 листопада 2021 року під час погоджувальної ради депутатських фракцій та груп парламенту Руслан Стефанчук повідомив, що у ВР днями буде створено Робочу групу щодо вдосконалення положень Регламенту ВР. Групу очолить перший віце-спікер Олександр Корнієнко. Одним із завдань “реформаторів” є скасування Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) ВР, яке часто критикує законопроекти “Слуг народу”. Замість ДНЕУ на базі Інституту законодавства ВР буде створено нову дослідницьку службу.

Діюча ДНЕУ ВР, як раніше заявив Корнієнко, нібито не користується довірою парламенту. Водночас Інститут законодавства ВР нещодавно був помічений у підтримці ініціатив “Слуги народу”, зокрема щодо впровадження в Україні мирових суддів. 

7 лютого 2022 року голова ВР Руслан Стефанчук на спільному брифінгу з Президентом Міжпарламентського Союзу Дуарте Пашеку заявив, що не може бути компромісу у питаннях українського суверенітету та безпеки. 

23 лютого 2022 року Руслан Стефанчук повідомив, що "Почалися активні спроби зламати акаунти усієї моєї родини, заблокувати банківські картки, а також інші кібератаки". У коментарі виданню РБК-Україна прес-секретар спікера ВР Марія Дейнеко підтвердила цю інформацію і додала, що атака здійснювалась з території російської федерації.

15 березня 2022 року  голова ВР Руслан Стефанчук повідомив у соцмережі Facebook: "Щодня прикордонники затримують ухилянтів. Втечею за кордон деякі чоловіки намагаються ухилитися від військового обов'язку. Рівень фантазії тут зашкалює: хтось в багажнику, хтось перевдягнувшись в жіночий одяг.  Мабуть, не варто нагадувати, що під час мобілізації тікати зі своєї держави – злочин (ст. 336 КК України), зрада та неабиякий людський сором", – розповів Руслан Стефанчук. Голова ВРУ, насамперед, звернувся до організаторів такого бізнесу. Він зауважив, що ст. 332 КК України встановлено сувору відповідальність за незаконне переправлення осіб через держкордон.

Слід звернути увагу, що юрист класу Руслана Стефанчука з усіма його регаліями не може не знати, що суб’єктом злочину, передбаченого статтею 336 КК України, виступає військовозобов’язана особа, тільки якщо їй належним чином повідомили у встановленому законом порядку про обов’язок явки на загальну мобілізацію до призовної ділянки певного ТЦК та СП, а особа ухилилася від призову на військову службу під час мобілізації.

У грудні 2022 року стало очевидно, що спікер ВР Руслан Стефанчук вперто не бажає виносити на голосування в сесійну залу будь-які ініціативи та законопроєкти стосовно позбавлення мандатів парламентарів від “ОПЗЖ”. Зважаючи позицію спікера ВР і голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк, яка дуже задоволена голосуваннями “ОПЗЖ”, монобільшість, попри заборону проросійської партії та консолідований суспільний запит на позбавлення посіпак московитів мандатів, за будь-яку ціну хоче зберегти в Раді ексспівголів “ОПЗЖ” Сергія Льовочкіна та Юрія Бойка, а також їхніх колег – друзів кремля. Попри це, в Раді триває збір підписів під зверненням до Стефанчука, щоб включити до поточного порядку денного ВР законопроєкти про позбавлення мандатів парламентарів від “ОПЗЖ” і депутатів місцевих рад, обраних від заборонених партій.

Нагадаємо, у червні 2022 року ВААС заборонив політичну партію ““ОПЗЖ”, що постала разом з також забороненим влітку минулого року “Опозиційним блоком” на руїнах впливової за часів президентства Віктора Януковича “Партії регіонів” (нещодавно забороненої). У вересні минулого року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відхилив апеляційну скаргу “ОПЗЖ” і таким чином, остаточно заборонив її діяльність на території України.

14 грудня 2022 року голова ВР Руслан Стефанчук запевнив, що парламент виконав всі рекомендації Європейської комісії, необхідні для початку переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу. Загалом це вісім законів та рішень, які були потрібні Україні, як кандидату на вступ до ЄС. 20 листопада 2023 року в етері національного телемарафону голова ВР Руслан Стефанчук заявив, що в Україні немає і не може бути жодних російських національних меншин. Він зазначив, що закон про національні меншини не поширюється на спільноти, які представляють країну-агресора. Також Стефанчук зазначив, що у цьому питанні Україна знайшла порозуміння з Венеціанською комісією та Єврокомісією, зокрема, має бути принцип взаємоповаги, що, м'яко кажучи, не зовсім відповідає дійсності.

“Якщо цей народ не демонструє поваги, а навпаки – здійснює агресію проти України, він не має права користуватися цими правами і його права мають бути обмежені в цій частині", – розповів голова ВРУ. Його заяви збурили як українську, так і міжнародну спільноту.

4 січня 2023 року з відповіді на запит Руху ЧЕСНО від народного депутата від фракції "Слуга народу" Олега Дунди (91 округ Київщини -  Фастів, Макарів) стало відомо, що майже 70 нардепів відмовились ставити свої підписи під зверненням до спікера ВР Руслана Стефанчука про позбавлення повноважень депутатів, які були обрані від заборонених проросійських партій. Серед них: голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія та його заступники, заступник спікера парламенту Олександр Корнієнко, авторка скандального містогвалтівного законопроекту Олена Шуляк та інші.

12 січня 2023 року народний депутат Олексій Гончаренко повідомив, що  ВР не вдалося зібрати необхідну кількість підписів для внесення на розгляд проекту постанови про відкликання з керівних посад у парламентських комітетах нардепів, що входили до фракції “ОПЗЖ”. Також не вистачило підписів для внесення на розгляд іншого проекту постанови – про обмеження впливу російської православної церкви на українське суспільство. 

23 січня 2023 року  допису у соцмережі Facebook депутата Олега Дунди стало відомо, що під зверненням до спікера Руслана Стефанчука про включення до порядку денного ВР законопроєктів про позбавлення мандатів депутатів всіх рівнів, обраних від “ОПЗЖ” та інших заборонених партій, поставили підписи 153 парламентарі. 

31 січня 2023 року Стефанчук в етері національного телемарафону, який транслював канал "Рада", заявив, що захищати Україну безпосередньо на фронт після 24 лютого 2022 року вирушили два народні депутати зі складу IX скликання парламенту. У відповідь співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко (№3 за списком партії), її колеги по фракції Софія Федина (№5 за списком партії) та Вікторія Сюмар (№16 за партіним списком) обурено нагадали Стефанчуку у соцмережах, що він “забув” цілу низку представників депутатів від “ЄС” цього і минулого скликань, які воювали у лавах ЗСУ та ТРО, а також їхніх родичів. А депутат з ДГ “За майбутнє” Сергій Рудик (округ №197 у Черкаській обл.) оприлюднив у соцмережі Facebook фотографію у військовій формі та зі зброєю, на якій він тисне руку Стефанчуку у кулуарах Ради і відверто написав: "Що вдієш, забув дядька, хто йому 1 березня 2022 року ср@ку прикривав".

23 лютого 2023 року спікер ВР Руслан Стефанчук проігнорував Регламент і не поставив на голосування питання про внесення до порядку денного проєкт постанови про позбавлення мандатів парламентарів від “ОПЗЖ” та урядовий законопроєкт про позбавлення мандатів депутатів місцевих рад, обраних від заборонених партій. Таким чином, монобільшість в Раді продовжила колаборуватись з проросійськими депутатами.

6 березня 2023 року  у ВР було зареєстровано законопроект №9081 депутатки Галини Янченко (фракція “СН”, №5 за списком партії) та деяких її колег по фракції, яким пропонується заборонити балотуватись до місцевих рад і ВР тим, хто на момент початку повномасштабного вторгнення росії в Україну був обраний від тепер уже заборонених партій.

Днями спікер ВР Руслан Стефанчук отримав чергове звернення про розгляд проекту постанови ВР №7694 про позбавлення мандатів парламентарів, обраних від “ОПЗЖ”, а також урядового законопроєкту №7476 про позбавлення мандатів депутатів місцевих рад, обраних від заборонених партій. 

Перед тим про включення цих законопроектів до порядку денного ВР до спікера Ради звернувся Президент Володимир Зеленський – на виконання відповідної петиції. Але спікер Стефанчук не реагував на звернення депутатів, щоб включити у порядок денний і розглянути на найближчому засіданні Ради зазначені законопроєкти.

12 червня 2023 року народний депутат фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко на сторінці у соцмережі Facebook повідомив, що низка депутатів підписала заяву про відставку Руслана Стефанчука з посади голови ВР. Причиною слугувало його спільне скандальне фото з екс-регіоналом та колишнім головою ЦВК Сергієм Ківаловим.

26 листопада 2023 року в інтерв’ю телеведучій Наталії Мосейчук голова фракції “Слуга народу” у ВР Давид Арахамія заявив, що для нього кожен депутат у ВР – це голос. Тому, за його словами, він обговорював із представниками Служби безпеки України можливість співпраці з народними депутатами, які пройшли до ВР з партією "Опозиційна платформа – За життя".

8 грудня 2023 року ВР достроково припинила повноваження ще декількох народних депутатів, які за власним бажанням вирішили скласти повноваження у вищому представницькому органі України. Наразі чимало нардепів з різних причин відмовились від депутатства з власної ініціативи, але, що характерно, спікер ВР Стефанчук не хоче позбавляти мандатів парламентарів від нині забороненої “ОПЗЖ”. У Telegram-каналі член фракції “Голос” Ярослав Железняк сумно констатував черговий антирекорд – з конституційного складу у 450 депутатів наразі залишився 401.

10 січня 2024 року всупереч заявам  народних депутатів, зроблених під стенограму, головуючий Руслан Стефанчук не включив у порядок денний засідання для розгляду проект постанови №10391 "Про відкликання народного депутата України Безуглої М.В. з посади заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки".

16 січня 2024 року з допису соцмережі стало відомо, що колишній голова ВР Дмитро Разумков звернувся у ДБР із заявою щодо порушення кримінальної справи проти нинішнього спікера ВР Руслана Стефанчука. Ексспікер закидає теперішньому голові Ради порушення Регламенту й інших норм, коли всупереч волі окремих народних депутатів на пленарному засіданні ВР головуючий Стефанчук не вніс на розгляд питання нардепки Мар'яни Безуглої (фракція “Слуга народу”, 217 округ Києва; Оболонь), яку комітет з питань нацбезпеки рекомендував звільнити з посади заступниці цього комітету через суперечливі, а може й незаконні публічні заяви стосовно стану справ в Українському війську. У своїй заяві Разумков пише, що "виявив факт вчинення" Стефанчуком кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 351 КК України ("Перешкоджання діяльності народного депутата України").

Нагадаємо, 28 лютого 2023 року депутат ВР ІХ скликання Федір Веніславський (фракція “СН”, №88 за партійним списком, з вересня 2022 по грудень 2023 року – представник Президента Зеленського у ВР), вніс проект постанови №9068, якою передбачалось виключити Мар'яну Безуглу з комітету ВР з питань національної безпеки, оборони й розвідки. У пояснювальній записці до проекту постанови вказується, що нардепка неналежно виконувала свої обов'язки як заступниця голови профільного комітету. Станом на 29 листопада 2023 року у ВР депутатами від різних фракцій і груп було зареєстровано кілька постанов про  про звільнення Безуглої з посад заступника голови комітету, голови підкомітету з цивільного нагляду та виключення з комітету нацбезпеки ВР.

24 січня 2024 року співголова фракції “Європейська Солідарність” у ВР ІХ скликання Ірина Геращенко звернулася у Київський окружний адміністративний суд із позовом проти спікера ВР Руслана Стефанчука через його “бездіяльність” у питанні надання закордонних відряджень.

Зокрема парламентарка зазначила, що Стефанчук зірвав її участь у спостережній місії Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі на виборах у Польщі, осінній асамблеї ОБСЄ та політичній асамблеї Європейської народної партії. Геращенко додала, що подібні позови цього тижня надійдуть і від інших народних депутатів.

За її словами, Стефанчук “руйнує парламентаризм”, оскільки начебто формує закордонні делегації, керуючись власними симпатіями. Нагадаємо, у вересні 2023 року нардеп від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко повідомив, що йому вдруге не підписали розпорядження на виїзд за кордон для участі у конференції Парламентської асамблеї Ради Європи, яка відбудеться у Дубліні.

Доходи, майно

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2017 рік.

Декларацію за 2017 рік Руслан Стефанчук подав 7 вересня 2018 року як кандидат на посаду судді суду загальної юрисдикції та судді Конституційного суду.

Відповідно до даних, зазначених у декларації, він володів у Хмельницькому: з 1993 року – 25% сімейної квартири площею 64,7 кв. м; з 1996 року -  квартирою 47,6 кв. м, з 2004 року – квартирою 93,4 кв. м.

З 2010 року Стефанчук володів земельною ділянкою 5000 кв. м у Слобідці Ярмолинецького району Хмельницької області, та з 2016 року у рівних долях з дружиною – земельною ділянкою 1008 кв. м у Білогородці Києво-Святошинського району Київської області.

Дружина Стефанчука з 2012 року (у рівних долях з матір'ю – Тетяною Ситарук) володіла квартирою 49,8 кв. м у Ярмолинцях Хмельницької області.

З 2012 року уся сім'я Стефанчуків мала право безоплатного користування київською квартирою Тетяни Ситарук площею 101,8 кв. м.

У якості цінного майна  Руслан Стефанчук вказав старовинну ікону, його дружина – комплект ювелірних виробів, що складається із золотої обручки, сережок, кулону та браслету, оздоблених дорогоцінним камінням. Також разом Стефанчуки задекларували володіння бібліотекою наукової літератури з 5000 томів.

Рухоме майно подружжя представлено двома автомобілями: Стефанчука – з 2013 року – Renault Koleos 2012 р. в. та його дружини – з 2016 року Renault Captur 2015 року випуску.

У декларації вказано корпоративні права Руслана Стефанчука: 30% у ТОВ “База даних судової практики “Ратіо Дециденді” (ЄДРПОУ 38781141), 10% у ТОВ “Національна фототека “Українська мить” (ЄДРПОУ 41027825), 20% у ТОВ “Судова практика” ЄДРПОУ 41318560), 25% у ТОВ “Міжнародна наукометрична база даних “Верба” (Інформаційні технології “Ратіо Дециденді”, ЄДРПОУ 41345944) та 25% у ТОВ “Юридичне видавництво “Право України” (ЄДРПОУ 38781115).

У ТОВ “База даних судової практики “Ратіо Дециденді”, ТОВ “Міжнародна наукометрична база даних “Верба” та ТОВ “Юридичне видавництво “Право України” Руслан Стефанчук зазначив себе кінцевим бенефіціаром.

За даними аналітичної системи YouControl, зазначені підприємства утворюють "Групу сім'ї Стефанчук".

У 2017 році Руслан Стефанчук отримав 419 тис. 156 гривень: 83 тис. 650 грн – зарплата за основним місцем роботи у Вищій школі адвокатури, 95 тис. 124 грн – зарплата сумісника в Інституті законодавства ВР, 29 тис. 864 грн – зарплата сумісника у ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 13 тис. 78 грн – зарплата сумісника у Хмельницькому університеті управління та права,  9 тис. 574 грн – зарплата сумісника у КНУ ім. Тараса Шевченка, 10 тис. 780 грн – зарплата сумісника в Інституті держави та права ім. В.М. Корецького, 3 тис. 832 грн – зарплата сумісника в ДВНЗ КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, 9 тис. 600 грн – зарплата сумісника в ТОВ “База даних судової практики “Ратіо Дециденді”, 448 грн – зарплата сумісника  у Київському інституті права НАН України, 14 тис. 2 грн – гонорари за ЦПД у Національній школі суддів України, 4 тис. 432 грн – гонорари за ЦПД у Національному університеті “Київсько-Могилянська академія”, 1 тис. 352 грн – гонорари за ЦПД у НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України, 106 тис. 700 грн – від зайняття підприємницькою діяльністю та 36 тис. 720 грн – довічна плата за звання член-кореспондента Національної академії правових наук України.

Марина Стефанчук отримала 51 тис. 527 гривень:  9 тис. 966 грн – за основним місцем роботи у ДВНЗ КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, 29 тис. 464 грн – зарплата сумісника у Тернопільському національному економічному університеті та 12 тис. 97 грн – страхові виплати в ПАТ “СК “Українська страхова група”.

Накопичення подружжя Стефанчуків зберігало як спільну власність та виключно готівкою: 22 тис. 700 євро, 57 тис. 500 доларів та 78 тис.гривень.

У 2016 році Руслан Стефанчук отримав два кредити в ПАТ “Креді Агріколь банк” у розмірі 22 тис. 872 грн та 137 тис. 243 грн. Поручителем по кредиту виступила Марина Стефанчук за рахунок свого автомобіля.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2018 рік подана Стефанчуком 28 серпня 2019 року в якості народного депутата.

У 2018 році із володіння Руслана Стефанчука вибули 25% сімейної квартири у Хмельницькому, які належали йому з 1993 року.

Усі корпоративні права, задекларовані Русланом Стефанчуком у 2017 році, в декларації за 2018 рік стали належати його дружині, так само як і права кінцевого бенефіціара у ТОВ “База даних судової практики “Ратіо Дециденді”, ТОВ “Міжнародна наукометрична база даних “Верба” та ТОВ “Юридичне видавництво “Право України”.

У 2018 році Руслан Стефанчук задекларував 50% права на знак для товарів та послуг, визначений англійськими літерами АР та ДІ (придбано у 2018 році).

2018 року Стефанчук заробив 686 тис. 1 гривню: 198 тис. 614 гривень – зарплата за основним місцем роботи, 174 тис. 666 грн – зарплати, отримані за сумісництвом, 231 тис. 864 гривні – дохід від підприємницької діяльності, 36 тис. 720 грн – довічна плата за звання член-кореспондента Національної академії правових наук, 39 тис. 870 грн – страхові виплати в ПАТ “СК “Українська страхова група” та 4 тис. 267 грн – подарунок у негрошовій формі від ТОВ "Проспектс Україна" (ЄДРПОУ 24940305).

Дохід Марини Стефанчук становив 112 тис. 782 гривні: 53 тис. 124 гривні – зарплата за основним місцем роботи в КНУ ім. Вадима Гетьмана, 17 тис. 319 грн – зарплата сумісника та 12 тис. 97 грн – страхові виплати. 

Грошові заощадження, як і раніше, мав лише Руслан Стефанчук і лише готівкою – 22 тис. 700 євро, 64 тис. 200 доларів та 96 тис. гривень.

Із зобов'язань в Руслана Стефанчука залишилась тільки позика 2016 року у ПАТ “Креді Агріколь Банк” у розмірі 22 тис.872 гривні.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2019 рік

У декларації за 2019 рік дочка декларанта – Злата з 2019 року вказала право користування сімейною квартирою батьків Руслана Стефанчука у Хмельницькому – 64,7 кв. м та кімнатою в Австрії від некомерційної корпорації студентського житла STUWO.

Дружина декларанта, Марина, у 2019 році орендувала гараж у Києві (площе не зазначена).

З декларації у звітному році зникла земельна ділянка 5000 кв. м у Слобідці Ярмолинецького району Хмельницької області, якою  Стефанчук володів з 2010 року та квартира площею 47,6 кв. м у Хмельницькому, якою він володів з 1996 року.

У декларації з'явився об'єкт незавершеного будівництва – садовий будинок площею 270 кв. м у Білогородці Києво-Святошинського району, що перебуває у спільній власності подружжя Стефанчуків. Для його побудови Руслан Стефанчук задекларував придбання будматеріалів для будівництва каркасу із СІП-панелей загальною вартістю 1 млн 186 тис. 796 гривень.

У 2019 році Стефанчук змінив Renault Koleos 2012 р. в. на Mitsubishi Outlander 2018 року випуску.

З корпоративних прав залишилося лише 25% Марини Стефанчук у ТОВ “База даних судової практики “Ратіо Дециденді”. 60% у цьому підприємству належали Олександру Святоцькому (директор ТОВ, з 2009 року – дійсний член Національної академії правових наук, з 1995 року – головний редактор найстарішого в Україні загальнонаціонального юридичного журналу “Право України”), 10% – Ларисі Сидоровій (практикуючий юрисконсульт у Києві) та 5% Вікторії Резніковій (завкафедрою економічного права та економічного судочинства КНУ ім. Т. Шевченка).

Натомість Руслан Стефанчук задекларував 9 об'єктів авторського права на графічні твори, зареєстровані у 2019 році навпіл зі Святоцьким Олександром Дмитровичем.

За підсумками року Руслан Стефанчук отримав дохід у розмірі 1 млн 934 тис. 626 гривень: зарплата за основним місцем роботи: 231 тис. 146 грн у держорганізації “Національний офіс інтелектуальної власності”, 28 тис. 668 грн – в Держуправлінні справами та 221 тис. 656 грн – в апараті ВР; 68 тис. 5 грн – зарплата сумісника в Інституті законодавства ВР, 4 тис. 490 грн – від сумісництва у КНЕУ ім. Гетьмана; 893 тис. 533 грн – від відчуження нерухомості, 345 тис. грн – від продажу автомобіля, 60 тис. грн – від здачі майна в оренду, 21 тис. 554 грн – страхові виплати від ПАТ “СК АРКС”, 36 тис. 720 грн – довічна плата член-кору Нацаакадемії правових наук, 132 грн – відсотки та бонуси у “Приватбанку” та 23 тис. 846 грн – оплата вартості компослуг орендарем.

Дружина Стефанчука у 2019 році отримала дохід у розмірі 678 тис. 908 гривень: зарплата за основними місцями роботи: 102 тис. 262 грн – у КНЕУ ім. Гетьмана та 88 тис. 779 грн – в КНУ ім.Шевченка; 17 тис. 771 грн – зарплата сумісника у Тернопільському НЕУ, 420 тис. грн – від підприємницької діяльності, 11 тис. 691 грн – страхові виплати від ПАТ “Українська страхова група”, 37 тис. 750 грн – від відчуження корпоративних прав, 245 грн – відсотки в “Приватбанку”. Донька Злата задекларувала 193 гривні додаткового блага від “Універсал Банку”.

Наприкінці 2019 року на банківських рахунках Руслан Стефанчук зберігав: 66 тис. 836 гривень, Марина Стефанчук – 149 тис. 717 грн і 137 євро, донька Злата – 7 тис. 604 євро та 3 тис. 64 грн.

Готівкові накопичення вкотре були задекларовані як кошти у спільній власності подружжя: 47 тис. 900 доларів, 15 тис. 100 євро та 27 тис. гривень.

Зобов'язання Стефанчука перед ПАТ “Креді Агріколь Банк” у декларації вже не зазначені. Проте у березні 2019 року Руслан Стефанчук отримав кредит в “ОТП Банку” у розмірі 482 тис. 413 гривень. Залишок кредиту на кінець звітного періоду склав 412 тис. 924 грн., 69 тис. 488 грн. було сплачено у рахунок погашення, 30 грн. було виплачено як проценти за кредитом.

За результатами нарахування першої зарплати депутатам ВР IX скликання найвищою вона виявилася у Стефанчука – 59 300 гривень. У голови ВР Дмитра Разумкова зарплата була нижчою – 50 500 гривень.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2020 рік

У декларації за 2020 рік дочка Злата вже не фігурує. З 2020 року син – Олесь, задекларував право користування сімейною квартирою батька у Хмельницькому площею 64,7 кв. м, 75% якої належить Світлані Стефанчук та 25% Олексію Стефанчуку.

2020 року Руслан Стефанчук зареєстрував ще один об'єкт авторського права і знов навпіл з Олександром Святоцьким.

За підсумками 2020 року Руслан Стефанчук отримав дохід у розмірі 721 тис. 639 гривень: 595 тис. 880 грн – депутатська зарплата; 60 тис. грн – від надання майна в оренду, 43 тис. 83 грн – довічна плата член-кору Нацаакадемії правових наук, 3 тис. 726 грн. – премія ім. Ярослава Мудрого,18 тис. 920 грн – оплата комунальних послуг орендарем та 30 грн – банківські відсотки.

Марина Стефанчук у 2020 році отримала дохід у розмірі 2 млн 130 тис. 481 гривні: 16 тис. 796 грн – зарплата сумісника у КНЕУ ім. Гетьмана, 385 тис. 414 грн – зарплата за основним місцем роботи в КНУ ім. Шевченка, 850 тис. грн – від підприємницької діяльності, 31 тис. 226 грн – страхові виплати від ПАТ “СК УСГ”, 199 грн – відсотки “Приватбанку”, 846 тис. 846 грн. – подарунок у негрошовій формі від Тетяни Ситарук.

Наприкінці 2020 року Руслан Стефанчук зберігав на банківських рахунках 97 тис. 670 гривень, його дружина: 532 тис. 295 гривень та 116 євро. Готівкові накопичення: 49 тис. 700 доларів, 15 тис. 500 євро та 18 тис. 500 гривень знов було задекларовано як спільну власність подружжя.

Залишок кредиту 2019 року в “ОТП Банку” на кінець звітного періоду становив 293 тис. 620 грн, 173 тис. 305 грн було сплачено у рахунок погашення, 38 грн було виплачено як відсотки за кредитом.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2021 рік

У декларації 2021 року право користування сином декларанта Олесем Стефанчуком сімейною квартирою батька у Хмельницькому площею 64,7 кв. м вже не зазначене.

2021 року Руслан Стефанчук отримав дохід у розмірі 1 млн 484 тис. 853 гривні: 795 тис. 325 грн – депутатська зарплата; 60 тис. грн – від надання майна в оренду, 55 тис. 212 грн – довічна плата член-кору Нацаакадемії правових наук, 27 тис. 803 грн – оплата комунальних послуг орендарем, 1 тис. 511 грн – подарунок у негрошовій формі від Кабміну, 544 тис. 800 грн – відшкодування депутатських витрат та 202 грн – банківські відсотки.

Марина Стефанчук у 2021 році отримала 1 млн 95 тис. 741 гривню: 515 тис. 673 грн – зарплата за основним місцем роботи в КНУ ім. Шевченка, 580 тис. грн – від підприємницької діяльності та 68 грн – відсотки “Приватбанку”.

Наприкінці 2021 року Руслан Стефанчук зберігав на банківських рахунках 115 тис. 678 гривень та 3 долари, його дружина: 545 тис. 562 гривні та 3 євро. Готівкові накопичення: 47 тис. 400 доларів, 16 тис. 700 євро та 9 тис. 500 гривень як завжди було задекларовано у вигляді спільної власності подружжя.

Залишок кредиту 2019 року в “ОТП Банку” на кінець звітного періоду становив 45 тис. 804 грн., 193 тис. 815 грн. було сплачено у рахунок погашення, 15 грн. було виплачено як відсотки за кредитом.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2022 рік

У декларації за 2022 рік син декларанта – Олесь, вже не фігурує. Квартира Тетяни Ситарук у Києві площею 101,8 кв. м, якою з 2012 року користувалось подружжя Стефанчуків, перейшла у власність Марини Стефанчук.

У 2022 році Руслан Стефанчук отримав дохід у розмірі 1 млн 332 тис. 816 гривень: 718 тис. 333 грн – депутатська зарплата; 65 тис. грн – від надання майна в оренду, 51 тис. 523 грн – довічна плата член-кору Нацаакадемії правових наук, 19 тис. 79 грн – оплата комунальних послуг орендарем, 478 тис. 833 грн – відшкодування депутатських витрат та 48 грн – банківські відсотки в “Універсал Банку”.

Марина Стефанчук у 2022 році отримала тільки 526 тис. 955 гривень зарплати за основним місцем роботи в КНУ ім. Шевченка.

Наприкінці 2022 року Руслан Стефанчук зберігав на банківських рахунках 9 тис. 717 гривень, його дружина: 96 тис. 352 гривні та 8 тис. 148 євро. Готівкові накопичення: 49 тис. 100 доларів, 15 тис. 600 євро та 7 тис. гривень як і раніше було задекларовано у вигляді спільної власності подружжя.

Залишок кредиту 2019 року в “ОТП Банку” на кінець звітного періоду був повністю виплачений., 45 тис. 804 грн було сплачено у рахунок погашення, 1 грн. було виплачено як відсотки за кредитом.

Останнє оновлення: 6.02.2024 року

Фото: колаж KВ

КиївВлада