Досье: Комарницький Денис Сергійович

Співголова фракції “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді VI скликання (2008-2014 рр), член т.зв. “молодої команди Черновецького”. Ексголова Християнсько-ліберальної партії України та київської міської організації ХЛПУ.

Місце народження, освіта

Денис Комарницький народився 20 січня 1978 року у Києві.

У 2000 році закінчив Київський національний університет (КНУ) ім. Т. Шевченка, отримавши кваліфікацію історика.

У 2003 році закінчив інститут післядипломної освіти КНУ ім. Т. Шевченка. Отримав кваліфікацію "фахівець права".

Родина

Дружина –  Комарницька Ірина Юріївна, 1977 р. н. Зареєстрована у Києві за домашньою адресою як ФОП, профіль – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Сини – Максим 2001 р. н. та Віктор 2005 р. н., донька 2009 р. н.

Батько – Сергій Комарницький 1951 р. н. 

Мати – Маріанна Комарницька 1956 р. н.

Кар'єра

З 2000 до 2002 року – консультант-організатор Київської міської організації Народно-демократичної партії (НДП) Валерія Пустовойтенка.

З квітня до червня 2002 року – юрисконсульт ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник".

З 2002 до 2006 року – виконавчий директор ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". За деякими даними, основним напрямом діяльності “Правозахисника” було рейдерство.

З 1 січня 2006 року – засновник, бенефіціар та директор ТОВ "Центр розвитку економіки та права" (ЄДРПОУ 33996230), профіль – діяльність у сфері права, консалтинг.

У 2006 році балотувався до Верховної Ради (ВР) V скликання (2006-2007 рр) за №24 за списком НДП у складі “Блоку НДП”. Партія не подолала 3-відсотковий бар'єр (0,49 %). Взявши відповідальність за поразку на себе, експрем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко заявив про складання з себе повноважень лідера партії. Замість нього партію очолила депутат ВР III скликання (1998-2002 рр, фракція НДП, округ №100 у Кіровоградській обл., член бюджетного комітету) та IV скликання (2002-2006 рр., була членом 6 фракцій, №37 списку блоку “За Єдину Україну”, перший заступник голови бюджетного комітету) Людмила Супрун.

З 2008 до 2014 року Комарницький – депутат Київради VI скликання. Був співголовою фракції "Блоку Леоніда Черновецького", членом постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Один з представників т.зв. "молодої команди Черновецького".

У серпні 2010 року Денис Комарницький був обраний головою наглядової ради ПАТ “Київміськбуд”. Змінив на цій посаді Анатолія Чуба.

Нагадаємо, 2009 року з подачі Київської міськдержадміністрації (КМДА) 80% акцій цього холдингу опинилися в руках маловідомої компанії “Новий регіон”, яку пов'язують з ім'ям В'ячеслава Супруненка, зятя (на той момент) мера Києва Леоніда Черновецького. Пізніше, коли влада у Києві перейшла до рук голови КМДА Олександра Попова, “молода команда Черновецького” активно чинила опір поверненню “Київміськбуда” у власність міста.

І лише у травні 2011 року, коли тодішній генпрокурор Віктор Пшонка випустив Комарницького із СІЗО, змінивши йому запобіжний захід, той погодився повернути місту активи "Київміськбуду".

За даними аналітичної системи YouControl, у 2016 році Комарницький був зареєстрований у Києві як фізособа-підприємець. Профіль – діяльність у сфері права, діяльність припинено.

З жовтня 2022 року зареєстрований у Києві як ФОП, профіль – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Громадська діяльність

Ексголова Християнсько-ліберальної партії України та її київської міської організації (попереднім лідером ХЛПУ був екснардеп та тодішній мер Києва Леонід Черновецький). Партія розпущена, її реєстрація припинена у вересні 2019 року.

Схеми, зв'язки, скандали

Як писав Костянтин Клімашенко, у 2010 році Комарницький разом із колегами - В'ячеславом Супруненком, Денисом Бассом, Анатолієм Чубом та Олесем Довгим – організував рейдерське захоплення книгарні “Сяйво”. Бандитський напад був скоєний на очах свідків, журналістів та представників правоохоронних органів – працівників магазину побили та викинули на вулицю на мороз , а фотокору зламали камеру та пальці.

8 квітня 2011 року у будівлі Київської мерії Дениса Комарницького затримала СБУ У грудні 2012 року Шевченківський райсуд Києва засудив Дениса Комарницького на два роки умовно.

Суд визнав Комарницького винним у тому, що він разом із двома співучасниками (один із них – В'ячеслав Супруненко) 2 серпня 2005 року в приміщенні БТІ Києва побив адвоката Гранцева, відібравши у нього дипломат із 20 тис. доларів та рішенням Золочівського райсуду Харківської області, який наклав арешт на нерухоме майно АТЗТ "Книга" (раніше книжкова фабрика “Жовтень”), яку Комарницький та Супруненко хотіли “віджати” у власників. За версією слідства, Комарницький перебував у конфлікті з клієнтом Гранцева щодо приватизації майна вказаного об'єкта, а рішення Золочівського суду перешкоджало реалізації планів Комарницького щодо реєстрації права власності на майно підприємства.

У жовтні 2019 року з відео у соцмережі Facebook депутата Верховної Ради (ВР)  VIII скликання Юрія Левченка (2014-2019 рр, 223 округ, Київ) стало відомо про те, що Комарницький разом із Аллою Шлапак були керівниками виборчого штабу Миколи Тищенка, нині депутата ВР IX скликання від “Слуги народу” (ТВО №219, Святошино, Київ). Дещо раніше у своєму повідомленні політичний експерт та блогер Віктор Таран звернув увагу на те, що ані Шлапак, ані Комарницький в  "шахматках" (списках "СН" до Київради) не фігурують, тому поставив під сумнів: ”чи зможе президент Зеленський остаточно проконтролювати проконтролювати це питання та очистити списки кандидатів "Слуги народу" до Київради від людей Шлапак і Комарницького?”.

За словами Левченка, виборчу кампанію Тищенко фінансував Степан Черновецький, син ексмера столиці. Алла Шлапак – депутат Київради V, VI та VIII скликань (фракція “Єдність”), давня соратниця Черновецького, яка володіє базою даних “бабусь Черновецького” та є досвідченим організатором “виборів за гречку”.

За даними того ж Левченка, а також депутата Київради VIII скликання Прохора Антоненко (2015-2020 рр, позафракційний, у грудні 2019 року виключений з фракції “ВО “Свобода”), після розпочатої тодішнім головою Офісу Президента (ОП) Андрієм Богданом війни за крісло київського градоначальника, мер Києва Віталій Кличко знайшов протекцію в ОП в особі тодішнього помічника Президента Володимира Зеленського – Андрія Єрмака. У свою чергу, Єрмак призначив Миколу Тищенка та Дениса Комарницького “наглядаючими” по Києву. Левченко запевняє, що Кличко, Єрмак, Тищенко та Комарницький домовилися між собою та поділили корупційні потоки.

31 жовтня 2019 року слідчі СБУ провели обшук в офісі Дениса Комарницького, що у Музейному провулку, 2-Б. Спецназу довелося зламувати двері, після чого у приміщенні було виявлено сліди поспіхом знищених документів.

На думку депутата Київради VIII скликання Святослава Кутняка (фракція “Свобода”), яку поділяє Юрій Левченко, причина обшуку – можливий зв'язок Комарницького із розкраданнями бюджетних коштів у КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” (“ДБШТС”), зокрема Великої Окружної дороги та Подільсько-Воскресенського мостового переходу шляхом організації підрядів, отриманих ТОВ “Еко-Буд-Трейд”.

У березні 2020 року із повідомлення в Telegram-каналі “Темний лицар”, який пов'язують із нардепами-мажоритарниками ВР IX скликання від “СН” Олександром Дубінським (до 2 лютого 2021 року – фракція “СН”, потім – позафракційний, округ №94 у Київській обл. – Обухів та Васильків) та Максимом Бужанським (фракція “СН”, округ №25 у Дніпрі) стало відомо, що список “Слуги народу”, з яким партія піде на вибори Київради, формується Степаном Черновецьким та Віталієм Кличком. Сполучною ланкою у цьому процесі нібито виступає Денис Комарницький.

26 березня 2020 року депутат ВР IX скликання Гео Лерос (№23 за списком партії “СН”, до 1 вересня 2020 року – член однойменної фракції, наразі – позафракційний), який був звільнений 20 березня з посади позаштатного радника Президента Зеленського, спрямував депутатське звернення до голови СБУ Івана Баканова про те, що Денис Комарницький, якого називають новим “наглядаючим” за Києвом, користується послугами охорони спецпідрозділу СБУ “Альфа”, а також нагадав про обшук 31 жовтня 2019 року, коли та ж "Альфа" штурмом брала його офіс.

1 червня 2020 року з трибуни парламенту депутат Гео Лерос заявив: “Сьогодні о 9:00 у мене був брифінг у НАБУ, де я надав безпрецедентні докази ТОП-корупції у місті Києві. Це ОЗУ очолює Андрій Єрмак, його кум та наш колега з фракції (Микола Тищенко – KВ) і Денис Комарницький, “наглядаючий” за Києвом, який   спрямовує всі “потоки” через Андрія Єрмака і зосереджує ці кошти на місцеві вибори”. Нардеп звернувся до своїх колег по фракції із закликом не підтримувати вищезгадані корупційні дії. "Я хочу звернутися до цього ОЗУ і сказати, що під вами земля "горітиме", я посаджу кожного з вас", – підкреслив Лерос.

2 липня 2020 року активісти ГО "Стоп сваволі" взяли участь у засіданні комісії КМДА щодо перевірки інформації про резонансні об'єкти будівництва з метою припинення корупції у Департаменті містобудування та архітектури. Вони були переконані, що директор департаменту Олександр Свистунов, його перший заступник Олександр Яструбенко та заступник Юрій Тацій роками очолюють корупцію в цьому органі, тому зажадали від Кличка звільнити цих чиновників з посад і звернутися до правоохоронців для розслідування їхнього зв'язку з “наглядаючим” Денисом Комарницьким. 20 квітня 2021 року активісти з ВО “Свобода” вийшли на протест під стіни КМДА з вимогою, щоб мер Києва Віталій Кличко припинив “дерибан” Комарницьким столичної землі, а також звільнив корумпованих чиновників Петра Оленича, Олександра Свистунова та Юрія Тація. 24 червня 2021 року, під стіни КМДА  вийшли активісти "Національного Корпусу" з протестною акцією "Ні корупції у київській владі!". Учасники акції стверджували, що мер Віталій Кличко разом зі своїми заступниками Олександром Густєлєвим, Миколою Поворозником, а також бізнес-партнером Денисом Комарницьким, систематично грабують міський бюджет.

Пізніше цю проблему на засіданні Київради VIII скликання підняв депутат від ВО "Свобода" Володимир Назаренко, обурений регулярним ігноруванням представниками Департаменту містобудування та архітектури розглядів профільних питань на засіданнях Київради. Цього ж дня народний депутат ВР IX скликання Гео Лерос у публікації на сторінці у соцмережі Facebook повідомив, що “... факти корупції у КМДА розслідує у рамках кримінального провадження СБУ. У тому числі, епізоди, коли “наглядаючий”  Комарницький  у звичній бандитській манері керує державними службовцями КМДА”. Нардеп також висловив подив через недостатнє висвітлення цієї резонансної теми з боку ЗМІ.

3 липня 2020 року з повідомлення прес-служби Офісу генпрокурора стало відомо, що у квітні 2020 року КП “ДСДТС” було здійснено переговорну (без проведення аукціону) закупівлю додаткових робіт з будівництва відрізка Великої Окружної дороги завдовжки 1,8 км на загальну суму 354,2 млн. гривень. Переможець тендеру – прокладка ТОВ "Еко-Буд-Трейд" з пулу Дениса Комарницького.

6 липня 2020 року депутат Гео Лерос на сторінці в соцмережі Facebook повідомив, що передав НАБУ та проекту журналістських розслідувань Bihus.Info відомості, що свідчать про організацію корупційних схем у столиці, головним фігурантом у яких є Денис Комарницький. Передана інформація, за словами нардепа, могла перебувати на комп'ютері з офісу Комарницького, де у жовтні минулого року силовики проводили обшуки. Основний масив переданих Леросом даних ліг в основу великого розслідування Bihus.Info.

З цієї інформації випливає, що Денис Комарницький курує у Києві будівельну, енергетичну та земельну галузі, а також архітектуру та медицину. "Працює" Комарницький через пул із восьми структур: ТОВ "Еко-Буд-Трейд", ТОВ "Форма", ТОВ "Скайбуд Груп", ТОВ "Адамант-Інвест", ТОВ "Центр розвитку економіки та права", ПАТ "Всеукраїнський науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування” (“Украналіт”), ТОВ “Варда Спецбуд Монтаж” та ТОВ “Проектна організація “Укрбуд”. За інформацією Гео Лероса на протязі п'яти років дев'ять компаній зі сфери впливу Дениса Комарницького через тендери здобули із київського бюджету близько 11,2 млрд гривень

Через рік журналісти поцікавились долею “плівок Гео Лероса” – результат роботи правоохоронців виявився нульовим. Натомість з'явилося ще одне розслідування Bihus.Info. і знову по зв'язці Кличка-Комарницького та компанії "Еко Буд Трейд", ціна якій – мільярди.

Bihus.Info вказує також на ТОВ "СК "Роял Хауз", оскільки в переданих документах колишній власник цієї компанії Олександр Степенко позначений як "наш". До речі, з 2016-2017 років за вказаними фірмами тягнеться довгий шлейф фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та розкрадань бюджетних коштів.

6 липня 2020 року на сайті Олександра Дубінського з'явилося повідомлення, що він подав заяву на ім'я тодішнього директора НАБУ Артема Ситника з фактами, що доводять відмивання Комарницьким кількох мільярдів гривень на підрядах з будівництва Подільського мостового переходу через підставні компанії, такі як ТОВ “Еко-Буд-трейд” та ПП “Експрес-К” за активного сприяння мера Києва Віталія Кличка . Частково цю інформацію підтвердила зустрічна перевірка Держаудитслужби, яка ревізувала виконання одного з контрактів “Еко-Буд-трейд” із КП “ДСДТС”.

9 липня 2020 року Гео Лерос повідомив, що в ЄРДР внесено дані про виведення з-під контролю агентства АРМА майна ексміністра податків і зборів Клименко. За словами нардепа Гео Лероса, у справі фігурує Денис Комарницький, який у змові з суддями, за сприяння голови ОП Єрмака, зняв арешт і викупив майно ТОВ “КУА “Ексельсіор“, заарештоване для спецконфіскації.

10 липня 2020 року на сайті dubinsky.pro. з'явились матеріали розслідування “Як Микитась, Кличко та Комарницький поділили Київ”, у якому було змальовано три основні напрями виведення грошей на структури Комарницького через КП “ДБШТС”:

• будівництво Подільського мостового переходу;

• будівництво Великої Кільцевої дороги на ділянці від вул. Рокоссовського до вул. Богатирській в Оболонському районі Києва;

• будівництво каналізаційного колектора по бульвару Лесі Українки у Печерському районі Києва, а також каналізації по вулиці Урлівській (від вул. Здолбунівської до вул. Ахматової).

У матеріалах розслідування згадується, що до зазначених проектів раніше мав відношення експрезидент корпорації “Укрбуд” Максим Микитась, який потім відійшов від справ, оскільки перебував під слідством у Лук'янівському ІТТ. Пізніше нардеп Олександр Дубинський розповів про деякі деталі схеми розкрадання Кличком та Комарницьким мільярдів на Окружній дорозі, які реально затягують закінчення будівництва та введення її в експлуатацію.

16 липня 2020 року з матеріалу "112 Україна" стало відомо, що договір оренди 17 гектарів землі, раніше укладений з ВАТ "Мостобуд" (Продивуса), Київрада припинила вже півтора роки тому, однак, за даними активістів, через бездіяльність мера Віталія Кличка нелегальний майданчик з видобутку піску взяли під контроль Денис Комарницький і нардеп Микола Тищенко. Пісок на мільйони гривень спливає до них повз київський бюджет, проте Віталій Кличко вперто не помічає явний кримінал, ігноруючи звернення активістів та депутатів Київради. Станом на 23 листопада 2020 року залишалося констатувати, що ані поліції, ані прокуратурі вже як два роки не вдається повернути Київській громаді 16,79 га землі на вул. Промисловій.

Більш того, для протидії акціям протесту активістів, за відвертого потурання поліції, Комарницький і Тищенко залучили кримінального авторитета “Лішого” (він же Сергій Лещенко), співзасновника охоронної фірми “Варта 1”, який уже “засвітився” у масових бійках та перестрілках із Муніципальною вартою.

17 липня 2020 року після праймериз "Слуги народу" та під час подання кандидата у мери Києва Ірини Верещук Президента Зеленського спитали, чи в курсі він про Дениса Комарницького, якого ЗМІ називають "наглядаючим" від ОП по Києву. Зеленський відповів, що він не в курсі і його офіс не має відношення до жодних "наглядаючих". За даними політичного експерта Віктора Тарана, незважаючи на "нейтральну" відповідь, насправді президент був розлючений і дав завдання Офісу генпрокурора та СБУ серйозно зайнятися Комарницьким.

21 липня 2020 року, депутату Гео Леросу стало відомо, що незважаючи на кримінальні справи, журналістські розслідування та відкрите обурення громадськості, мер Києва Віталій Кличко розпорядженням від 16 липня 2020 року №1041 зняв 387 млн ​​гривень з об'єктів дорожнього будівництва у місті та перерозподілив ці кошти на підконтрольну Комарницькому компанію “Еко-Буд” ”нібито для будівництва Подільський мосту.

27 липня 2020 року член бюро Оболонської районної організації партії “ВО “Батьківщина”, депутат Київради VIII скликання Ольга Веремеєнко написала заяву про вихід із партії. Вона заявила, що рішення було вимушеним, оскільки київську парторганізацію “Батьківщини” остаточна було взято під контроль будівельним лобі столиці. У відкритих джерелах стверджують, що наразі цей партійний осередок контролюється “наглядаючим” за Києвом Денисом Комарницьким та сином ексмера столиці Степаном Черновецьким. Нагадаємо, раніше журналіст Денис Бігус у своєму сюжеті про махінації Дениса Комарницького серед іншого розповів про його зв'язки з ймовірним кандидатом у мери Києва від "Батьківщини" Віталієм Нестором (пізніше став депутатом Київради IX скликання (фракція “ВО “Батьківщина”).

28 липня 2020 року із сюжету журналіста Євгена Куксина, опублікованого на його YouTube-каналі, стало відомо, що мер Києва Віталій Кличко віддав зі столичного бюджету понад мільярд гривень компанії "Еко-Буд-Трейд" на будівництво ділянки Кільцевої дороги завдовжки менше двох кілометрів.

30 липня 2020 року у зв'язку з призначенням експрокурора Києва Романа Говди першим заступником Генпрокурора, у ЗМІ, з подачі політичного експерта Віктора Тарана, з'явилася інформація про те, що новою посадою Говді віддячив Денис Комарницький за те, що той нібито попередив про обшуки, які готуються департаментом спеціальних розслідувань МВС у самого Комарницького, а також на підприємстві "Еко-Буд-Трейд".

30 липня 2020 року активісти ГО “Стоп сваволі” вийшли на мітинг під будівлю КМДА з вимогою припинити корупційні схеми Комарницького, народного депутата Миколи Тищенка і "наглядаючого" його свояка Германа Блінова. У зв'язках із цими людьми та покритті їхніх схем активісти звинуватили мера Києва Віталія Кличка та попросили його надати пояснення.

Цього ж дня під час засідання Київради VIII скликання депутат Олександр Пабат прямо звинуватив Віталія Кличка у передачі мільярдів гривень із бюджету “прокладкам” Дениса Комарницького. У відповідь міський голова не зміг сказати нічого конкретного і ніяк не прокоментував багато свідчень журналістів та народних депутатів.

12 серпня 2020 року з матеріалу “Голос.ua” стало відомо, що напередодні місцевих виборів мер Києва Віталій Кличко доручив Комарницькому і своєму колишньому заступнику, “наглядаючому”, а потім головному аудитору країни Геннадію Плісу, вибивати гроші з підрядників на транспортній інфраструктурі. Пізніше, у вересні “Голос” конкретизував, що за дорученням Комарницького та Пліса підконтрольні компанії, що є підрядниками робіт на всіх дорожніх та транспортних об'єктах, на які з бюджету виділяються сотні мільйонів доларів на рік, лобіював тодішній заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури – начальник управління координації та розвитку дорожнього господарства та інфраструктури Андрій Романенко, про якого у ЗМІ вже тоді вийшло кілька матеріалів-розслідувань. У КМДА схему з викачування "чорного готівки" з підрядників курував тодішній заступник мера Олександр Густєлєв за допомогою тодішнього голови Департаменту транспортної інфраструктури Валентина Осипова (нині є радником мера Кличка). Також видання повідомляє, що партнером Дениса Комарницького у розподілі коштів столичної транспортної інфраструктури став колишній перший заступник Віталія Кличка, а нині головний аудитор країни Геннадій Пліс.

“Головним бенефіціаром “дорожніх схем” столиці був і є “наглядаючий” Денис Комарницький.  “Зайти” на столичні дороги Комарницький зміг за допомогою Георгія Глинського. Вони разом “дерибанили” Київ ще за Черновецького, коли Глинський очолював “Київавтодор”. Він на 100% людина Комарницького, його довірена особа та старий приятель”, – повідомляє “Голос.ua”, і нагадує, що у квітні 2020 року Глинського було призначено радником заступника голови КМДА Олександра Густєлєва (колишнього голови КК “Київавтодор”) з питань капбудування об'єктів дорожньо-транспортної інфраструктури.

13 серпня 2020 року Гео Лерос, з посиланням на Офіс генпрокурора, на своїй сторінці у соцмережі Facebook повідомив, що корупційну змову мера Києва Віталія Кличка, “наглядаючого" Дениса Комарницького та його партнера – нардепа Миколи Тищенка розслідують у НАБУ, Нацполіції та СБУ.

28 серпня 2020 року у дописі на сторінці у соцмережі Facebook Ростислав Балабан написав: “В історії банку “Аркада” практично поставлено жирну точку. Нацбанк визнав установу неплатоспроможною і запровадив туди тимчасову адміністрацію. А Фонд гарантування вкладів фізосіб оголосив відкритий конкурс на виведення Аркади з ринку. Але мало хто зрозумів, що падіння “Аркади” було зовсім не випадковим і не збігом несприятливих обставин. Це була прицільна атака – довів до колапсу фінустанову ніхто інший, як мер Києва Віталій Кличко. І щоб збанкрутувати “Аркаду”, у нього були свої причини”, – написав Балабан. За його словами, вся справа – у конкуренції, яку “Аркада” становила проектам “друга” Кличка – Дениса Комарницького,“наглядаючого” по Києву. 

На початку вересня його повністю підтримав Михайло Шнайдер, нагадавши, що 13 тисяч інвесторів “Аркади” залишились і без житла і без грошей, тому, що Кличко, на догоду Комарницькому, "під незрозумілим приводом" відмовився віддавати "Аркаді" заборгованість у розмірі 1,4 млрд гривень за облаштовані раніше інженерні мережі та інші об'єкти. Зрештою забудовник не зміг вчасно розплатитися за кредитами. В той же час Комарницький, використовуючи свій вплив на силові структури, організував обрання максимально жорсткого запобіжного заходу власнику і президенту “Аркади” Костянтину Паливоді.

4 вересня 2020 року у матеріалі Golos.ua. був обмальований механізм взаємодії Комарницького, Тищенка (“Колі Оболонського”) і Кличка: ”Комарницький має безліч фіктивних фірм-прокладок, які самі нічого не виробляють, не будують, не надають послуги населенню, а створені з єдиною метою – “дерибанити” бабло зі столичного бюджету, тобто з податків киян, а також для подальшого відкату ПДВ. Всю основну роботу…  виконують реальні фірми-підрядники, точніше субпідрядники. А гроші з бюджету міста виділяються на покриття "видатків" саме фіктивній фірмі Комарницького "Еко-Буд-Трейд", який при цьому примудряється "кинути" не лише простих киян, а й своїх субпідрядників. Вимиті таким чином із бюджету столиці гроші діляться потім між мером Кличком та його “дружбаном” Комарницьким”, – стверджує Golos.ua.

Видання нагадує, що раніше Дениса Комарницького з Миколою Тищенком було помічено за передачею грошей до Офісу Президента. Таким чином, за даними Golos.ua, Денис Комарницький підсадив Віталія Кличка, як наркомана, на великі гроші, які вони разом напилюють з бюджету Києва. “А також “наглядаючий” знайшов для цих схем “дах” у самому ОП, щоб ті вдавали, що не бачать фінансових афер Кличка співтовариші. І тепер, зусиллями Комарницького, Кличко – на гачку одночасно і фінансової залежності від “наглядаючого”, і допомоги від ОП. Наскільки ефективна ця допомога всі могли переконатися днями, коли нардеп Гео Лерос, який активно критикує і викриває Кличка з Комарницьким, був на вимогу з ОП викинутий з президентської фракції “Слуга народу”. Після такої демонстрації дієвості даху Кличко вже нікуди від Тищенка з Комарницьким не подінеться”, – констатують у матеріалі Golos.ua.

9 вересня 2020 року Віктор Таран на сторінці у соцмережі Facebook повідомив, що мер Києва Віталій Кличко разом зі “наглядаючим” Денисом Комарницьким,  під виглядом "реконструкції згорілої будівлі" покривають незаконне будівництво на Поштовій площі 3-В, яке спотворює її архітектурний ансамбль. “Кажуть, що замовник цієї незаконної споруди – людина, яка нібито близька до Кличка і Комарницького … Спеціалісти стверджують, що рентабельність такого проекту становитиме 200%, але тільки за умови "співпраці" з міською владою”, – наголосив Віктор Таран. Раніше ЗМІ писали, що, імовірно, до будівництва ресторану причетні нардеп кількох скликань Нестор Шуфрич і ексглава Держпідприємництва бізнесмен Михайло Бродський.

11 вересня 2020 року  експерт з містобудування Віктора Глеба у соцмережі Facebook заявив: “Ще декілька років тому мер Києва Віталій Кличко та КМДА звітували про демонтаж 350 незаконних газових  заправок в столиці. Але, насправді, мер просто “демонтував” конкурентів та розмістив АЗС своїх політичних друзів. Він кришує незаконні заправки разом з новим "наглядаючим" по Києву Денисом Комарницьким.

14 вересня 2020 року за інформацією журналіста та блогера Олександра Зубченка, “наглядаючий” Денис Комарницький "посадив на гачок" першого заступника мера Києва Миколу Поворозника кримінальним провадженням, якому поки не дає хід завдяки зв'язкам його партнера, народного депутата Миколи Тищенка в ОП.

29 вересня 2020 року нардеп Гео Лерос на своєму Youtube-каналі заявив, що мер Києва Віталій Кличко, перед виборами організовує зустрічі із так званим “наглядаючим” Денисом Комарницьким та збирається провести у Київраду пов'язаних з ним людей. Зустрічі походять де завгодно: у ресторанах, лазнях чи в будівлі КМДА. Наприклад, з публікації інтернет-видання From-Ua стало відомо, що співбесіду з Комарницьким пройшов кандидат до Київради від партії “УДАР” Богдан Чорній, заступник гендиректора “КП “Київська інвестиційна агенція”, “права рука” звільненого заступника голови КМДА Олександра Спасибка. Експерт та блогер Михайло Цибулько написав, що Кличко і Комарницький просувають до Київради керівника КП “Інженерний центр” корупціонера зі стажем Михайла Терентьєва.

24 вересня 2020 року блогер та журналіст Михайло Шнайдер у соцмережі Facebook висловив думку, що Президент Володимир Зеленський та ОП мають заступитися за кандидата в мери Києва, висунуту на з'їзді партії “Слуга народу” Ірину Верещук перед Денисом Комарницьким, Аллою Шлапак та Миколою Тищенком, які взяли під контроль частину команди київської “СН”.

29 вересня 2020 року нардеп Гео Лерос на відео у своєму Youtube-каналі розповів, що компанія ТОВ “МЖК Оболонь”, яка належить екс-очільнику Оболонської РДА часів Януковича Василю Антонову, разом з Владою Молчановою (будівельна компанія “Столиця Груп” і мережа супермаркетів "Новус") намагається забудувати сквер у центрі Києва. Цьому товариству продовжили оренду Чкаловського скверу, щоб вони таки звели на цьому місці житловий комплекс. У Київраді питання просував депутат VI, VIII та ІХ скликань Денис Москаль (співголова фракції ВО “Батьківщина”, ТВО №11 у Святошинському районі), який в раді представляє інтереси Влади Молчанової. Нардеп також згадав і про неформальні зв’язки Віталія Кличка, Влади Молчанової та “наглядаючого” Дениса Комарницького. Нагадаємо, відомий спонсор столичної “Батьківщини” Владислава Молчанова мала відношення до зведення “мосту Кличка”, та відома як представник інвестора будівництва мосту на острів Оболонський.

5 жовтня 2020 року народний депутат Гео Лерос оприлюднив записи розмови “наглядаючого” Дениса Комарницького, на яких він ймовірно спілкується з нардепом Миколою Тищенком. Лерос розповів, що "герої" його плівок обговорюють, у тому числі, будівництво Подільсько-Воскресенського мосту, зокрема аферу з вантами, гроші за які не дійшли по постачальника. І це при тому, що Кличко виділив на оборудки Комарницького 13 млрд гривень, з яких 6 мільярдів були визначені для Подільського мосту.

8 жовтня 2020 року Гео Лерос оприлюднив другу частину записів "прослуховування", які, за його словами, були надані співробітниками СБУ, котрих він не назвав. У записах розмов “наглядаючого” Дениса Комарницького із невідомим співрозмовником, що були зроблені на Оболоні у лазні його друга та партнера у день обшуків на фірмах Комарницького, він розповідає, як раніше підтримав Віталія Кличка, коли він піддавався атакам з боку адміністрації Президента. Нагадаємо, до цього Кличко старанно заперечував свої зв'язки з Комарницьким.

На жовтневих записах Гео Лероса особи, голоси яких схожі на голоси Тищенка та Комарницького обговорювали публічну дискредитацію своїх опонентів, а також напад на Гео Лероса та Олександра Дубинського. Зокрема, в розмові йшлося про газового балончика, облиття зеленкою, “обійми” та “пробіжки в кайданках” із Гео Леросом. З цього приводу за заявою юридичної компанії “Міллер” Офіс Генпрокурора відкрив кримінальне провадження.

20 жовтня 2020 року за інформацією політолога та блогера Дмитра Джангірова стало відомо, що військовий ліцей імені Богуна збираються "відселити" зі столичного Печерська на "висілки". Він переконаний, що зробити це хочуть на догоду забудовникам, причому нинішній мер Києва Віталій Кличко не проти і навіть разом з Денисом Комарницьким та нардепом Миколою Тищенком будують плани щодо цього.

Навесні 2021 року блогери та політичні експерти неодноразово писали про те, як Віталій Кличко, разом зі своїм заступником Густєлєвим, за відкати, на догоду корупційним інтересам, пов'язаним із Комарницьким, організували закупівлю польських трамваїв “Pesa”. Для завищення закупівельної ціни та обходу Київради вказівку про закупівлю трамваїв дали КП “Київпастранс”, доречі за рахунок коштів, виділених на зарплату працівникам КП та на технічні потреби підприємства. При цьому "компаньйони" відверто проігнорували рекомендації Президента Зеленського, який висловився за вітчизняного виробника. Нагадаємо, тендери на закупівлю 40 трамваїв були прописані під конкретного постачальника – Pojazdy Szynowe PESA Bydgoszcz SA (Pesa). Від закупівлі цих трамваїв у попередні роки відмовилося ГУП "Мосгортранс" (росія), пославшись на неприйнятно високі в умовах економічної кризи ціни. За інформацією з російського транспортного форуму, вагони 71-414, які планував купити “Київпастранс”, вироблялися в Єкатеринбурзі на Уральському заводі транспортного машинобудування (“Уралтрансмаш”). Тобто трамваї 71-414 – російського виробництва. Хоча, звичайно, цей факт Pesa намагалася приховати – для України ці вагони мають назву 71-414К. Начинка і суть та сама, але за назвою та за документами вагони вже зовсім інші.

23 квітня 2021 року  ВО “Свобода” на сторінці в соцмережі Facebook закликала скасувати рішення, яким депутати підтримали проєкт від 05.02.2020 року №08/231-298/ПР “Про передачу ТОВ “Наука Комфорт” в оренду земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового комплексу з об’єктами соціального та громадського призначення (вул. Академіка Вернадського, 32)”. За даними ЗМІ, фірма-забудовник напряму пов‘язана з наближеним до мера Віталія Кличка “наглядаючим” Денисом Комарницьким. Як зазначається у повідомленні ,  6 га землі, частину якої у 3,1 га планували забудувати, є “зеленою зоною”, на якій розташовані споруди спорткомплексу “Наука Спорт” з тенісними кортами, спортзалом, басейном, реабілітаційним центром та футбольним полем.

26 квітня 2021 року депутат ВР ІХ скликання Андрій Холодов (фракція СН”, №22 за списком партії, 9 серпня 2023 року за власним бажанням склав повноваження) вимагав від Київської міської партійної організації “СН” відкликати голоси депутатів за забудову території стадіону на бульварі Академіка Вернадського, зазначивши, що без голосів депутатів Київради від “СН”, проєкт рішення був би провалений.

31 липня 2021 року у своєму блозі Олексій Біловол висловив думку, що Кличко навмисне затягує ухвалення Генерального плану столиці, щоб “протягнути” проекти одіозного бізнесмена Дениса Комарницького. За його словами, у квітні 2021 року дійшло до того, що ОАСК відкрив провадження у справі про розробку проекту нового Генплану Києва. Трохи пізніше Біловол на сайті korrespondent.net. проаналізував один з телесюжетів і зробив висновок: “Комарницький нахабно і відкрито їздить у КМДА до Кличка для того, щоб домовлятися про “дерибан” бюджету столиці. І, чесно кажучи, такого нахабства не було за жодного мера Києва. Кличко тут абсолютний чемпіон із корупції”.

25 жовтня 2021 року з блогу Віталія Кулика на сайті “Цензор.НЕТ” стало відомо, що до Комарницького прийшли з обшуками силовики, які вилучили в нього 300 тис. доларів. Також вручили підозри керівникам генпідрядних організацій, контрольованих Комарницьким, зокрема, "Еко Буд Трейд". Як написав Кулик: “Бенефіціар компанії-генпідрядника, тобто Комарницький, в черговий раз відбувся легким переляком…”.

17 серпня 2022 року “КП в Україні” написала, що мер Києва Віталій Кличко міг покривати рейдерське захоплення Федерації боксу України (ФБУ), яке збіглося по часу з вторгненням росії і не вщухало на протязі 2023 року. Федерацію очолив давній соратник Кличка і Комарницького Кирило Шевченко, який змістив з цієї посади депутата ВР VII скликання Володимира Продивуса (2012-2014 рр., №56 за списком “Партії регіонів”). У ЗМІ вважають Продивуса кримінальним авторитетом, причетним до діяльності “бурштинової мафії”, він є очільником бізнес-групи “Прем'єр-фінанс” і головою наглядової ради найбільшої в Україні мостобудівної компанії “Мостобуд”.

Про самого Кирила Шевченка ЗМІ писали, що Кличко зробив його “наглядаючим” від мерії за незаконною торгівлею в столиці, зокрема у підземних переходах. Його також вважають близьким до одіозного Дениса Комарницького. В матеріалі “КП” сказано, що влітку 2020 року Шевченко запросив в Україну під виглядом дитячих тренерів двох силовиків з оточення голови Чечні Рамзана Кадирова, яких згодом депортували. Він також відкрито товаришує та підтримує уродженця росії Халіда Мусаєва, якого Нацполіція розшукує за посягання на територіальну цілісність України та створення злочинної організації. Шевченко також залучає в ФБУ відверто проросійські кадри. Відтак київський осередок очолив Олександр Негода, який був кандидатом у депутати міської ради Вишгорода від партії “УДАР”. “Негода, який зараз чомусь носить військову форму, є співзасновником проросійської ГО “Браття”, яка тягла в Україну російські наративи, маршувала Києвом 9 травня і носила квіти до пам'ятника Ватутіну. 2018 року цією агентурною кремлівською мережею цікавилася СБУ”, – пише видання.

Подільсько-Воскресенський мостовий перехід

Розробка проекту Подільського мостового переходу розпочалася далекого 1987 року. Будівництво мосту стартувало 1993 року, але невдовзі було призупинено через брак грошей. Відновили будівництво у грудні 2003 року. Тоді підрядником виступало ПАТ "Мостобуд" і в жовтні 2010 року в експлуатацію було здано першу чергу цього об'єкту. 16 серпня 2016 года кошторисна вартість проєкту була затверджена у розмірі 11,2 млрд гривень. У 2014 році будівельні роботи було зупинено – у тому числі через фінансові проблеми підрядника.

У квітні 2017 року КМДА в обхід “Prozzoro” виділила на добудову Подільсько-Воскресенського мостового переходу 6,1 млрд. бюджетних гривень. "З волі випадку" КП "ДБШТС" замість ПАТ "Мостобуд" обрала генпідрядником будівництва мосту ТОВ "Еко-Буд-Трейд", як пізніше з'ясувалося, контрольовану Денисом Комарницьким. З тих пір будівництво Подільського мосту супроводжує черга гучних скандалів та розслідувань.

22 липня 2020 року блогер Михайло Чаплига на сторінці у соцмережі Facebook повідомив, що поліція обґрунтовано підозрює мера Києва Віталія Кличко, “наглядаючого за столицею” Дениса Комарницького та народного депутата від “СН” Миколи Тищенка у крадіжці 80 млн гривень на добудові Подільського мосту шляхом завищення обсягів і вартості робіт через фірму “Еко-Буд-Трейд”, яка ще у 2017 році без конкурсного відбору отримала контракт на добудову Подільського-Воскресенського мостового переходу через Дніпро. 

12 серпня 2020 року представник ТОВ "Інжинірингова мостова компанія" адвокат Віталій Опанасенко подав на ім'я директора Територіального управління ДБР у Києві Дениса Кермана заяву про скоєння кримінального злочину через тиск, який здійснюється на компанію мером Києва Віталієм Кличком за допомогою правоохоронних органів.

ТОВ "ІМК" зажадала притягнути до відповідальності мера, тодішнього голову Нацполіції в Києві Андрія Крищенка (згодом став заступником Кличка в КМДА) та керівництво ТОВ "Еко-Буд-Трейд", з яким компанія працює як субпідрядник на будівництві Подільського мостового переходу. 

За версією "ІМК", Кличко за допомогою Крищенка на користь Комарницького вирішили силовим шляхом змусити ТОВ "ІМК" безкоштовно віддати ванти, придбані для будівництва Подільського мостового переходу, оскільки гроші, виділені мером для "Еко-Буд-Трейд", до “ІМК” взагалі не дійшли. 

20 серпня 2020 року стало відомо, що Адміністративна колегія Північного міжобласного територіального відділення АМКУ відкрила справу за ознаками змови на торгах з будівництва Подільського мосту у Києві на загальну суму близько 100 млн. гривень. Доречі цієї весни в АМКУ вже було відкрито справу за ознаками антиконкурентної змови під час проведення тендерних процедур під час будівництва цього мосту на загальну суму понад 4 млрд гривень.

28 серпня 2020 року Олександр Зубченко звернув увагу на змістовне розслідування журналіста Євгена Плинського про “скручування” сотень мільйонів гривень ПДВ мером Кличком та Денисом Комарницьким. Зубченко відмітив, що розслідування Плинського пройшло майже непомітно для можновладців, перш за все для правоохоронних органів.

3 вересня 2020 року, на черговому засіданні Київради VIII скликання, депутат Вадим Васильчук (фракція “Голос”, був у фракції “Самопоміч”) заявив головуючому Віталію Кличку, що не отримав жодної відповіді на свої численні звернення з приводу будівництва Подільського мостового переходу про те – чи є у міської влади документація та відповідний проект для будівництва саме скоригованих лівобережних підходів. Більш того, на останній презентації, де був присутній заступник голови КМДА Олександр Густєлєв оголосили, що міст знову буде йти через озеро Радунка, всупереч попереднім запевненням мера, що міст піде на вул. Бальзака та Алішера Навої. У жовтні 2021 року з питанням щодо озера Радунка, яке дуже непокоїть місцевих мешканців, до Кличка звернулась депутат Київради VIII скликання Олена Овраменко (фракція “УДАР”).

10 вересня 2020 року депутати Київради VIII скликання проголосували за внесення змін до бюджету міста на 2020 рік, згідно з якими планується виділити 400 млн гривень як аванс на добудову Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Під час обговорення двоє депутатів спробували перешкодити виділенню цієї суми, проте головуючий на засіданні Київради Віталій Кличко навіть не виніс їхньої пропозиції на голосування. Журналісти вважають, що для реалізації цього рішення було прийняте достатньо завуальоване розпорядження КМДА від 15 вересня 2020 року №1428.

10 листопада 2020 року Печерський районний суд Києва продовжив термін досудового розслідування кримінального провадження №12019000000000425 до 14 листопада 2021 року (справа №757/48996/20-к). ГСУ Нацполіції продовжує з'ясовувати, скільки бюджетних грошей, ким і як саме було вкрадено під час будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу. За даними слідства, у 2017 році дорогий підряд передали ТОВ "Еко-Буд-Трейд" на дуже сумнівних підставах, після чого ця компанія перекинула всі свої зобов'язання на численних субпідрядників. Протягом 2019-2020 років на це будівництво зі столичного бюджету було витрачено 4,1 млрд гривень, і частину цієї суми, ймовірно, було вкрадено. Точний розмір збитків поки невідомий, але лише на закупівлі металоконструкцій, за інформацією правоохоронців, могли привласнити близько 20,3 млн гривень. 

17 червня 2021 року з повідомлення Михайла Шнайдера на його сторінці у соцмережі Facebook стало відомо, що за 10 днів червня міський голова столиці Віталій Кличко "злив" 280 млн гривень фірмі "Еко-буд-Трейд", на якій ДФС в той період проводила обшуки за підозрами в ухиленнями від сплати податків.

30 червня 2021 року, як повідомила Тетяна Лупова, КМДА через КП "ДБДТС" провела тендер на науково-технічний супровід будівництва метрополітену через Подільсько-Воскресенський міст. У ньому перемогла компанія Дениса Комарницького ТОВ "Форма". За її словами, до кінця 2023 року "прокладка" Комарницького має надати дослідження, аналіз та моніторинг надійності та довговічності будівельних конструкцій будівництва ділянки лінії метро від греблі Русанівських садів до майбутньої станції метро "Райдужна" під час будівництва Подільського мостового переходу. 

17 вересня 2021 року в блозі на порталі censor.net. Богдана Бабич написала,  що  через КП “ДБШТС” “... мер Кличко виділив ще 100 млн гривень “Еко-Буд-Трейд” Комарницького. Таке відчуття, що Кличко вже розуміє, що його дні в кріслі голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) закінчуються. Адже він почав реалізовувати зовсім вже відверті, не приховані, корупційні схеми”. 

21 вересня 2021 року з блогу Олексія Біловола на сайті “Кореспондент” стало відомо, що на Подільському мосту, окрім Дениса Комарницького, з подачі мера столиці Віталія Кличка, заробляє директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Олександр Рувін та його "родина". Біловол розповів, як журналісти "Бігус.інфо" з'ясували, що Рувін перебуває у чудових стосунках з мером Віталієм Кличком та його заступниками. Наприклад, Петро Пантелєєв та Вячеслав  Непоп особисто приїжджали привітати Рувіна з днем народження. “Така людина, як Рувін, дуже важлива особа для КМДА. Нескладно здогадатися, що мати ручного судексперта дуже зручно, особливо за масштабних обшуків.Тому, коли постало питання про звільнення Рувіна з посади – голова адміністрації Віталій Кличко схвалення не дав зі зрозумілих причин”, – написав політичний експерт. Також Біловол зазначив, що, за інформацією журналістів, фірма кума Рувіна Сироватського "Сучасна транспортна інфраструктура" (“СТІ”) з 2019 року наживалася на мосту, а асфальт для будівництва до цього часу закупають у фірми, пов'язаної з жінкою Рувіна.

13 жовтня 2021 року КМДА видала розпорядження №2152, яким кошторисна вартість будівництва Подільського мосту в інтересах Комарницького була збільшена майже вдвічі – до 19,91 млрд гривень. Олексій Біловол звернув увагу, що по-перше, документ підписав заступник Кличка Микола Поворозник, а по-друге, це було зроблено напередодні довгих вихідних, щоб його максимально проігнорували ЗМІ та громадськість. Біловол зауважив, що карт-бланш на збільшення кошторису Подільського мосту на 9 млрд. гривень надав експертний звіт працівників ДП “Укрдержбудекспертиза” від 30 вересня 2021 року за підписом його директора Тетяни Вітвіцької.

27 жовтня 2021 року заступник голови КМДА Олександр Густєлєв подав на ім'я Кличка доповідну записку, в якій звинуватив генпідрядника будівництва Подільського мосту "Еко Буд Трейд" у "критичних порушеннях" умов договору, та підкреслив, що саме це стало причиною того, що об'єкти не здані в затверджений термін. Заступник мера запропонував достроково розірвати договір із “Еко Буд Трейдом”. Приводом для звернення Густєлєва до Кличка стала службова записка від в. о. директора замовника будівництва КП “ДБШТС” Дмитра Котлубея. Це коштувало Густєлєву посади – 1 листопада його було звільнено. З цього приводу політолог Віталій Кулик у блозі на сайті censor.net написав: “Виходить цікава штука: Кличко з Комарницьким пилять на мості мільярди, а винен Густєлєв, який “в темі, але не в долі”. Звичайно, йому це не сподобалося, і він спробував виправдатися… Такі “одкровення” від Густєлєва поставили під загрозу корупційний розпил, і Кличко звільнив свого колишнього подільника раніше анонсованого строку… Потрібно ж на когось повісити “довгобуд” та “освоєні” кошти…”.

11 жовтня 2022 року Київська міська рада під час пленарного засідання прийняла рішення про збільшення обсягів фінансування робіт з будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу та виділення із міського бюджету 183 мільйонів гривень на його добудову. 19 жовтня у повідомленні пресслужби Київської міської прокуратури було сказано: ”... З початку війни внаслідок ракетних ударів ворога по інфраструктурі столиці було знищено або пошкоджено значну частину житлових і громадських будівель, об'єктів інфраструктури, які на даний час не відновлені та їх відновлення потребує значного часу і коштів. Прийняття рішення про виділення 183 млн грн додаткового фінансування на добудову мостового переходу, будівництво якого триває майже 30 років, суперечить здоровому глузду та не сприяє раціональному використанню коштів міського бюджету”.

Доходи, майно

Виходячи із біографічних даних Денис Комарницький суб'єктом декларування ніколи не був.

За даними аналітичної системи YouControl, він є:

• власником 28,5% акцій ПрАТ “Украналіт” (ЄДРПОУ 3340021), профіль – дослідження та експериментальні розробки у сфері інших природничих та технічних наук;

• власником пакету акцій (розмір не зазначений) ПрАТ “Укренергобуд” (ЄДРПОУ 16291301), профіль – будівництво житлових і нежитлових будівель, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.

Має у власності дві квартири у Києві по вул. Грушевського та вул. Регенераторній.

Дружина, Ірина Комарницька, має 3,28% у ТОВ Фірма “Клим” (ЄДРПОУ 23529648), профіль –  комплексне обслуговування об'єктів, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

До 2019 року Ірина Комарницька була учасником ТОВ “Українська рієлторська компанія” (ЄДРПОУ 36531411), профіль – агентства нерухомості, спеціалізовані будівельні роботи, діяльність у сфері права.  Другим учасником компанії була Олена Супруненко – жінка депутата ВР VI скликання (2007-2012 рр., №145 по списку “ПР”, фракція “ПР”) та VIII скликання (2014-2019 рр., ДГ “Воля народу”, ТВО №216 – ДВРЗ, Дарницький район Києва) Олександра Супруненка, брата колишнього зятя Леоніда Черновецького.

Як зазначено в аналітичної системі YouControl Ірина Комарниціка є власницею:

• будинку у садовому товаристві “Дніпро” (Дарницький р-н Києва);

• чотирьох земельних ділянок і будинку в Козині, Обухівського району Київської обл.;

• двох земельних ділянок у Києві;

• у Києві: двох приміщень у будинку по вул. Бендукідзе, двох секцій та двох гаражів у будинку по вул. Інститутській (Небесної сотні). 

Останнє оновлення: 9.11.2023 року

Фото: колаж KВ

КиївВлада